10 липня 2024: саміт НАТО і наслідки удару по Києву

10 липня 2024 року у Вашингтоні тривав саміт НАТО, а Україна ще перебувала під враженням масованого удару двох днів раніше. Ці події визначали порядок денний безпекових рішень того дня.

Позиція НАТО щодо Китаю

Усі 32 держави-члени НАТО схвалили офіційну заяву, у якій Китай названо «вирішальним помічником» російського вторгнення в Україну. Підставою стало «безмежне» економічне й політичне партнерство Пекіна з Москвою.

Удар по порту на Одещині

У той самий день російські дрони та ракети атакували порт на півдні Одеської області. Загинули двоє українців. Пошкоджено портову інфраструктуру, енергетичний об’єкт і цивільне судно.

Фронт і заморожені активи

За повідомленнями, напередодні, 9 липня, російські війська захопили село Ясно­бродівка на Донеччині.

У фінансовому вимірі безпеки Bloomberg повідомило, що Саудівська Аравія раніше цього року попередила країни G7: якщо вони конфіскують заморожені російські активи на 280 мільярдів доларів, щоб передати їх Україні, Ер-Ріяд розпродасть єврооблігації та французькі облігації.

Тінь 8 липня

Наріжним тлом залишався масований ракетний удар 8 липня 2024 року. Росія атакувала житлові будинки й цивільну інфраструктуру в містах України, зокрема дитячу лікарню «Охматдит» у Києві. Загинули щонайменше 47 людей, 189 дістали поранень. За пізнішим описом, того дня росіяни застосували понад 40 ракет різних типів, а удари припали на Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Слов’янськ, Краматорськ і Покровськ.

Того ж 8 липня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві безпекову угоду. Вона дозволяє Польщі збивати російські ракети в українському повітряному просторі.

У підсумку 10 липня 2024 року поєднав кілька рівнів безпекових рішень: політичне визначення ролі Китаю союзниками, продовження російських ударів по портовій інфраструктурі та дискусію про те, як використати заморожені активи.