12 травня 2025: пауза перед стамбульською пропозицією

12 травня 2025 мало стати днем, з якого, за вимогою європейських столиць, мало розпочатися безумовне 30-денне перемир'я в російсько-українській війні. Напередодні, 11 травня, дипломатична картина різко ускладнилася.

За повідомленнями того дня, Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща погрожували новими санкціями, якщо Росія не погодиться на безумовне припинення вогню на 30 днів. У відповідь президент Росії Володимир Путін запропонував провести прямі переговори в Стамбулі, в Туреччині, 15 травня.

Позиція Києва

Український президент Володимир Зеленський відповів, що Росія має спершу підтвердити безумовне перемир'я, а вже потім можливі прямі переговори між двома країнами. Отже, на 11 травня сторони по-різному розставляли послідовність кроків: Москва пропонувала зустріч, Київ вимагав попереднього підтвердження припинення вогню.

Голос Ватикану

Того ж дня папа Лев XIV у першому недільному зверненні закликав до миру в Україні, звільнення всіх військовополонених і повернення викрадених українських дітей родинам. Він також говорив про негайне припинення вогню та гуманітарну допомогу в Газі, звільнення всіх заручників і постійне перемир'я в конфлікті між Індією та Пакистаном.

Тема дітей мала окреме значення. Як зазначається в пізніших описах, після початку вторгнення 2022 року Росія примусово переселила тисячі українських дітей на підконтрольні їй території, надавала їм російське громадянство та віддавала в російські родини.

Що було на кону

На порозі 12 травня 2025 року ключовими лишалися три питання: чи погодиться Москва на безумовне перемир'я, чи відбудеться зустріч у Стамбулі 15 травня і чи прийме Київ формат, у якому переговори передують припиненню вогню. Відповіді на них того дня ще не було.