15 квітня 2022: удари по Києву після втрати «Москви»

15 квітня 2022 року Росія завдала масованих ракетних ударів по Києву. У Москві пояснили їх помстою за напади на Бєлгородщині та Брянщині, у яких звинувачували Україну. Цей день став продовженням тиску після 14 квітня, коли російський флот втратив флагмана в Чорному морі.

Удар по Києву і логіка «відповіді»

Російська сторона подала удари як відплату за інциденти, про які заявила 14 квітня. Тоді російська влада повідомила, що два українські вертольоти нібито здійснили щонайменше шість авіаударів по житлових будинках у селі Климово Брянської області, внаслідок чого поранено сім осіб. Окремо вона заявила про тимчасову евакуацію населення двох сіл після нібито обстрілу українськими військами населеного пункту Сподарюшино в Бєлгородській області.

Україна звинувачення відхилила. За її версією, росіяни обстріляли села самі в межах плану «розкрутити антиукраїнську істерію». Отже, 15 квітня удари по столиці подавалися як наслідок подій, які одна сторона стверджувала, а інша заперечувала.

Представник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков заявив, що ракетами великої дальності «Калібр» уражено військовий завод «Візар» під Києвом. Підприємство, за повідомленнями, виробляло й ремонтувало зенітні та протикорабельні ракетні комплекси. Про удар говорили й українські свідки. Росія пов’язала його з ймовірним бомбардуванням житлового будинку в Климові з гелікоптера, а Україна заперечила, що таке взагалі відбувалося.

Тло: втрата «Москви»

На цьому тлі залишалася свіжою історія з крейсером «Москва». 14 квітня Міноборони Росії підтвердило, що флагман Чорноморського флоту затонув після вибуху та пожежі на борту. Україна заявила, що уразила корабель протикорабельними ракетами «Нептун». За повідомленнями, флот намагався відбуксирувати пошкоджене судно до Севастополя, але воно затонуло, не діставшись порту. Його називали найбільшим військовим кораблем, потопленим у бою з часів Другої світової війни. Також з’явилася інформація, що «Москва» брала участь в атаці на острів Зміїний 25 лютого.

15 квітня обговорювали й можливі подробності втрати. Деякі українські експерти допускали, що на борту могла бути ядерна зброя, але двоє високопосадовців американської розвідки заявили, що в це не вірять. Згадувалася і ймовірність того, що на кораблі була частка Животворного Хреста, — на підставі повідомлення російських медіа 2020 року.

Інші виміри дня

За день до цього, 14 квітня, російські війська відкрили вогонь по автобусній колоні, яка евакуювала жителів Борової: загинули 7 осіб, 27 дістали поранення. 13 квітня керівник Харківської області Олег Синєгубов повідомляв про сімох загиблих і 22 поранених за добу в області. Того ж дня США оголосили про додаткові 800 мільйонів доларів військової допомоги, зокрема артилерійські системи, боєприпаси, бронетранспортери, вертольоти Мі-17, 300 дронів Switchblade та безпілотні катери для берегової оборони.

Дипломатичний трек тоді не закривався: 14 квітня глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу казав, що Анкара продовжує працювати над можливою зустріччю президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним.

Суперечку викликав і ватиканський план. 15 квітня Святослав Шевчук, посол України у Ватикані та архієпископ Києва, засудив задум, за яким під час процесії на Велику п’ятницю хрест мали нести разом українка та росіянка. Він заперечував проти ідеї примирення, поки Україна страждає від війни, розв’язаної Росією.

Що показує цей день

У фактах 15 квітня видно зв’язок між подіями: втрата флагмана, взаємні звинувачення щодо прикордонних сіл і ракетні удари по Києву, які Москва подала як відповідь. Водночас частина версій, зокрема щодо Климова, лишалася предметом прямого заперечення з українського боку, а чутки про вантаж «Москви» спростовували американські посадовці.