2 березня 2022: фронт, протоки і міжнародні рішення

2 березня 2022 року безпекова картина в Україні формувалася одразу на кількох рівнях: на лінії фронту, в інформаційному полі та в міжнародних інституціях. Нижче — що саме було зафіксовано того дня і як ці події співвідносилися між собою.

Фронт і суперечливі заяви

Найочевидніший приклад розбіжності між сторонами — Херсон. Російські сухопутні війська заявили, що захопили чорноморське портове місто. Міністерство оборони України (Міноборони) спростувало це й наголосило, що бій триває. Для аналізу важливо, що саме заява про контроль була першим кроком, а підтвердження чи спростування йшло окремо.

Подібна логіка діяла навколо Запорізької атомної електростанції. Росія заявила, що її війська захопили станцію — найбільшу атомну електростанцію в Європі. Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що Росія повідомила про контроль над об’єктом, а персонал станції продовжував виконувати звичайні обов’язки. Тобто агентство підтвердило сам факт повідомлення та стан роботи персоналу.

У повітрі над Києвом, як заявили Повітряні сили України, було знищено два російські літаки в бою; водночас український МіГ-29 також збили. Біля Горлівки українські війська розпочали наступ.

Удари по цивільній інфраструктурі

У той самий день зафіксовано низку ударів по містах і об’єктах поза безпосередньою лінією зіткнення. Російські сили завдали авіаударів по Харківському національному університету та місцевому відділу поліції. У Чернігові дві крилаті ракети «Калібр» влучили в лікарню після того, як російські війська були змушені відступити. Мер Маріуполя повідомив про масові жертви та відсутність води через безперервні російські обстріли.

У Миколаївській області ракета влучила в суховантаж «Banglar Samriddhi» під прапором Бангладеш, що стояв у порту Ольвія; загинув інженер із Бангладеш. Цей епізод показує, що наслідки бойових дій вийшли за межі суто українських втрат і торкнулися цивільного судноплавства.

Міжнародний вимір

На дипломатичному рівні 2 березня 2022 року позачергова спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН ухвалила резолюцію із закликом до Росії припинити вторгнення. Того ж дня Європейський суд з прав людини призупинив усі судові провадження проти України, які перебували на розгляді, — крок, який у переліку подій названо безпрецедентним.

Окремий напрямок — морська безпека. Туреччина повідомила, що російський флот на прохання скасував транзит чотирьох військових кораблів через Босфор після того, як Анкара активувала воєнне положення Конвенції Монтре про режим проток. Це положення дозволяє Туреччині закрити Босфор і Дарданелли для іноземних військових суден.

У сфері ядерного стримування речник Пентагону Джон Кірбі оголосив, що США відкладуть випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Мінітмен III», аби знизити напруження між Росією та Україною.

Що з цього випливає

Запис дня показує три паралельні процеси. Перший — боротьба за контроль над містами й об’єктами, де заяви Москви й Києва прямо суперечили одна одній (Херсон), а підтвердження обмежувалося конкретними фактами (Запорізька АЕС). Другий — удари по цивільних і пов’язаних із ними об’єктах: університет, лікарня, портове судно, водопостачання Маріуполя. Третій — швидке підключення міжнародних механізмів: голосування в ООН, рішення Європейського суду з прав людини, юридичний інструмент Туреччини щодо проток та демонстративне зниження ризиків у ядерній сфері з боку США.

Жоден із цих кроків сам по собі не визначав перебігу війни, але разом вони демонструють, як різні рівні безпекових рішень — військовий, правовий і дипломатичний — працювали одночасно вже на шостий день повномасштабного вторгнення.