28 лютого 2022: переговори, санкційний удар і обстріл Харкова

28 лютого 2022 року стало днем, коли військові дії супроводжувалися першими переговорами між Україною та Росією, різким обвалом російської фінансової системи та новими заявами про розслідування воєнних злочинів.

Переговори й заяви сторін

Радник українського президента Михайло Подоляк повідомив, що мирні переговори розпочалися. Україна під час них вимагала припинення вогню. Російський переговорник Володимир Мединський заявив, що обидві країни зацікавлені в досягненні домовленості про припинення війни.

У той самий день офіс президента Франції Емманюеля Макрона повідомив про телефонну розмову з президентом Росії. За словами французького офісу, Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити напади на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.

Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков звинуватив Європейський Союз у ворожій поведінці щодо Росії. Він назвав озброєння України надзвичайно небезпечним і дестабілізувальним чинником та заявив, що західні поставки зброї до Києва підтверджують правомірність російської «демілітаризації» України.

Удар по Харкову і цивільні втрати

За даними Міністерства внутрішніх справ України, внаслідок масованого обстрілу Харкова реактивними системами залпового вогню загинули десятки людей, ще сотні дістали поранень. На відео, як повідомлялося, ймовірно, видно застосування касетних боєприпасів.

Організація Об'єднаних Націй повідомила щонайменше про 406 жертв серед цивільного населення в Україні.

Запорізька АЕС і Білорусь

Міністерство оборони Росії заявило, що російські сухопутні війська захопили Запорізьку атомну електростанцію, а її робота триває в звичайному режимі під охороною військових. Україна заперечила, що станцію захопили.

Очікувалося, що Білорусь безпосередньо задіє свої збройні сили в Україні на боці Росії. Водночас високопосадовець Міноборони США наголосив, що ознак розгортання білоруських військ поки немає.

Винищувачі від європейських держав

Українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами Європейського Союзу. За заявою української влади, ідеться про 70 літаків: 28 МіГ-29 від Польщі, 12 від Словаччини, 16 від Болгарії та 14 Су-25 від Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кіріл Петков казав, що відхилив такий запит. Пізніше головний дипломат ЄС Жозеп Боррель уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Євросоюз.

Економічні та правові наслідки

Центральний банк Росії підвищив облікову ставку з 9,5% до 20% — найвищого рівня від 2003 року. Рубль на початку торгів утратив понад чверть вартості, а курс коливався в межах 100–120 рублів за долар. Росія також запровадила обмеження на рух капіталу, заборонивши іноземним юридичним особам торгівлю російськими цінними паперами.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Ахмад Хан оголосив, що суд проведе кримінальне розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні.