6 квітня 2022: Буча, ленд-ліз і умови Москви

6 квітня 2022 року політичні рішення довкола війни в Україні визначали три лінії: реакція світу на різанину в Бучі, прискорення військової допомоги та переговорні умови, які озвучила Росія. Усе це відбувалося на тлі продовження обстрілів на сході й півдні країни.

Вашингтон: ленд-ліз для України

Сенат США одноголосно ухвалив закон, який уповноважує президента Байдена використовувати програму ленд-лізу. Востаннє її застосовували в Другу світову війну. Метою закону було прискорити доставку військової техніки в Україну. Одностайність голосування показала, що це рішення не мало опонентів у верхній палаті Конгресу.

Буча як політичний чинник

Папа Римський Франциск під час щотижневої аудієнції у Ватикані засудив різанину в Бучі й закликав зупинити війну, щоб зброя замовкла. Раніше, 4 квітня, президент США Джо Байден закликав притягти російського президента Володимира Путіна до суду за воєнні злочини після нових зображень із Бучі. Того ж дня Франція, Німеччина та Латвія вислали російських дипломатів у відповідь на воєнні злочини, зокрема в Бучі. Литва заборонила російським ІТ-компаніям переїжджати до країни.

Буча була містом, яке російські війська намагалися контролювати в межах наступу на Київ: разом з Ірпенем і Гостомелем воно мало допомогти оточити столицю із заходу.

Переговорна лінія

Президент України Володимир Зеленський 4 квітня заявив, що мирні переговори триватимуть попри події в Бучі. Утім 6 квітня Росія заявила, що припинить вторгнення, якщо Зеленський погодиться на умови, вироблені під час переговорів. Зокрема йшлося про юридичну гарантію нечленства України в НАТО через зміну конституції. Москва також повідомила, що призупинила операції в районі Києва як «жест доброї волі» для сприяння переговорам. Це формулювання належало російській стороні.

Таким чином, у дипломатичному вимірі зійшлися два підходи: західні столиці відповідали на злочини санкційними й дипломатичними кроками та військовою допомогою, а Росія пов'язувала завершення вторгнення з конституційною гарантією щодо НАТО.

Гуманітарна й бойова ситуація

На місцях війна не слабшала. Російські сили обстріляли Сєвєродонецьк на Луганщині, внаслідок чого загорілися десять багатоповерхівок. У Вугледарі на Донеччині, як повідомлялося, російські військові вбили чотирьох цивільних. Напередодні, 5 квітня, за словами віце-прем'єр-міністерки Ірини Верещук, російські війська повернули назад евакуаційну колону, що прямувала до Маріуполя, чим ускладнили гуманітарні зусилля. Того ж дня у порту Маріуполя артилерія російського флоту уразила судно під прапором Домініки: одну людину поранено, увесь екіпаж евакуювали.

На спортивному напрямку Бостонський марафон, призначений на 18 квітня, не допустив до участі бігунів з Росії та Білорусі через війну.

Що показав цей день

День 6 квітня 2022 року поєднав кілька рішень: законодавче рішення США про швидшу поставку техніки, моральний тиск після Бучі, дипломатичні кроки європейських держав і умови Москви для зупинки вторгнення. Поки політичні сигнали надходили з різних столиць, бойові дії та проблеми з евакуацією на сході й у Маріуполі тривали.