7 березня 2022: переговори без перемир'я, удари і кібератаки

7 березня 2022 року, на дванадцятий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дипломатичний і військовий треки розвивалися паралельно: на кордоні Білорусі та Польщі тривали переговори, а на фронті і в кіберпросторі продовжувалося протистояння.

Переговори: обмежений прогрес

Той день став днем третього раунду переговорів російської та української делегацій на білорусько-польському кордоні. За підсумками обидві сторони заявили про обмежений прогрес щодо гуманітарних коридорів. Водночас про припинення вогню не домовилися. Було заплановано четвертий раунд у майбутньому.

У той самий день Росія й Україна погодили ще одне перемир'я, яке мало дозволити гуманітарні евакуації з деяких міст. Отже, домовленості залишалися точковими й гуманітарними, без загального припинення бойових дій.

Публічну позицію Москви того дня сформулював прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. За його словами, Росія припинить військову кампанію за умов, що Україна припинить бойові дії, не вступатиме до НАТО, визнає Крим російською територією, а Донецьк і Луганськ — незалежними державами. Попереднього дня, 6 березня, президент Росії Володимир Путін під час розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції та відкрита до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України й МАГАТЕ.

Військові епізоди

У Харківській області, за заявою української сторони, було вбито генерала Віталія Герасимова з 41-ї загальновійськової армії. Його назвали другим російським генералом, убитим українськими військами після Андрія Суховецького. За даними Міністерства оборони України, він загинув під Харковом. Пізніше російська служба BBC підтвердила, що Герасимов живий: його нагородили орденом Олександра Невського 23 травня 2022 року. Тож заява від 7 березня згодом не підтвердилася.

У Харкові МАГАТЕ підтвердило, що російські обстріли зруйнували Харківський фізико-технічний інститут, де був нейтронний генератор. Агентство повідомило, що викидів радіації не виявлено, а в установі зберігався невеликий запас радіоактивного матеріалу.

На півдні українські військово-морські сили ракетами вразили в Чорному морі патрульний корабель Росії «Василь Биков». А 6 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що Гавришівський міжнародний аеропорт «Вінниця» повністю зруйновано після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

Кіберпростір і союзники

У той день повідомили про масштабну фішингову атаку Білорусі проти урядовців і військових Польщі та України. Згодом атаку локалізували. Ще 6 березня опублікували російську урядову директиву: державним установам та інтернет-провайдерам, які їх обслуговують, до 11 березня слід перейти на російські DNS-сервери й, де можливо, на доменну зону .ru, а іноземний JavaScript-код замінити на розміщений у Росії. При цьому російська влада не планувала відключатися від глобального інтернету.

На східному фланзі НАТО прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни й транзит смертоносної зброї територією Угорщини до інших держав-членів альянсу. Проте перевезення зброї до України цей указ не дозволяв.

Що показав день

Підсумок 7 березня — розрив між дипломатичними сигналами та ситуацією на місцях. Переговори дали лише обмежений результат щодо коридорів, а публічні умови Москви охоплювали НАТО, Крим, Донецьк і Луганськ. Тим часом удари по цивільній та науковій інфраструктурі, кібероперації та різні підходи союзників до постачання зброї показували, що конфлікт ширший за бойові дії на лінії фронту.