2 жовтня 2026 р.Про нас | Автори | RSS
Аналітика влади та рішень
Реклама

Головна → Безпека → 7 квітня 2022: Росію вилучили з Ради ООН з прав людини

Безпека

7 квітня 2022: Росію вилучили з Ради ООН з прав людини

Ретроспектива дня, коли Генасамблея ООН проголосувала за призупинення членства Росії, а Конгрес США ухвалив торговельні обмеження щодо Росії та Білорусі.

7 квітня 2022 року надзвичайна спеціальна сесія Генеральної асамблеї ООН проголосувала за призупинення членства Росії в Раді з прав людини. За рішення віддали голоси 93 держави, проти були 24, ще 58 утрималися. Росія стала другою країною, яку виключили з ради: раніше це сталося з Лівією у 2011 році, в останній рік правління Муаммара Каддафі.

Санкційний тиск із Вашингтона

У той самий день Палата представників США проголосувала 420 голосами проти трьох за законопроєкт про призупинення нормальних торговельних відносин із Росією та Білоруссю після вторгнення в Україну. Сенат після цього підтримав документ одноголосно, 100 голосами за жодного проти, і передав його на підпис президентові США Джо Байдену.

Накануті, 6 квітня, Сенат США також одноголосно ухвалив закон, що уповноважує Байдена використати програму ленд-лізу, яку востаннє застосовували під час Другої світової війни, для прискорення постачання військової техніки в Україну.

Ситуація на фронті та в тилу

Губернатор Луганської області Сергій Гайдай повідомив 7 квітня, що російські військові повністю зруйнували всі лікарні області. Росія заперечила це й звинуватила Україну в знищенні власних лікарень. За день до того російські сили обстріляли Сєвєродонецьк, внаслідок чого загорілися десять багатоповерхівок, а у Вугледарі на Донеччині, як повідомлялося, російські військові вбили чотирьох цивільних.

Мер Дніпра Борис Філатов закликав усіх жінок, дітей і літніх людей залишити місто з огляду на можливий російський напад.

Переговорний трек і правові кроки

У російській позиції 6 квітня йшлося про готовність завершити вторгнення, якщо президент України Володимир Зеленський погодиться на умови, вироблені під час перемовин. Москва назвала серед них юридичну гарантію нейтралітету: Україна мала б унести до конституції норму про нечленство в НАТО. Росія також заявила, що призупинила операції в районі Києва як «жест доброї волі» задля просування мирних переговорів.

7 квітня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ має бути залучений до переговорів про завершення війни.

Того ж дня колишня федеральна міністерка юстиції Німеччини Забіне Лойтгойссер-Шнаренбергер і колишній федеральний міністр внутрішніх справ Герхарт Баум подали до федеральної прокуратури Німеччини заяву. У ній вони звинуватили президента Росії Володимира Путіна, усіх 32 членів Ради безпеки Росії та військовослужбовців збройних сил Росії у воєнних злочинах в Україні.

Папа Римський Франциск 6 квітня під час щотижневої аудієнції у Ватикані засудив різанину в Бучі. Він закликав зупинити війну, змусити зброю замовкнути та припинити сіяти смерть і руйнування.

Економічний вимір

У цей день російський рубль піднявся вище довоєнного рівня. На початку березня він падав до 150 рублів за долар США.

Реклама