8 вересня 2023: удар по Кривому Розі та суперечка про Starlink

8 вересня 2023 російська ракета вдарила по Кривому Розі на Дніпропетровщині: за повідомленнями, четверо людей загинули, ще 72 дістали поранень. Удар поставив цивільні втрати в центр безпекового порядку денного саме в день, коли поряд точилися суперечки про технологічну підтримку Києва.

Starlink і дронова операція

У той самий день Україна звинуватила Ілона Маска в тому, що він дозволяє російським силам атакувати українські міста. Приводом стало повідомлення про втручання супутникового зв'язку Starlink в операцію з дронами: поблизу узбережжя окупованого Криму вимкнули мережу зв'язку, коли українські дрони наближалися до російських військових кораблів, і вони втратили зв'язок. Факти не містять подробностей про наслідки цього епізоду для самої операції, тож зрозуміло лише одне: залежність бойового управління від комерційної інфраструктури стала предметом публічного звинувачення.

Окупований південь і вибори

Росія заявила, що її ППО збила два українські дрони, які намагалися атакувати виборчу дільницю в Скадовську на Херсонщині під час голосування. Йшлося про російські вибори 2023 року, що проходили, зокрема, на окупованих територіях. Це твердження Москви; незалежного підтвердження у фактах немає.

Харківщина: без бою

За день до цього, 7 вересня, українські підрозділи зайшли в безлюдні села Строївка й Тополі на кордоні з Росією в Харківській області. Росія залишила їх після контрнаступу 2022 року, але раніше Україна не могла туди ввійти через міни. Це приклад просування, яке стримували не бої, а мінна небезпека.

Допомога союзників і втрати техніки

6 вересня США оголосили про пакет допомоги на 175 млн доларів. Уперше до нього включили боєприпаси зі збідненим ураном, призначені для танків Abrams. Того ж дня міністр оборони Британії Грант Шаппс підтвердив повідомлення російських посадовців про знищення в Україні танка Challenger 2 — першу втрату цієї моделі на полі бою.

Цивільні втрати й спірна атака на Костянтинівку

У ці дні кількість жертв зросла не лише в Кривому Розі. 6 вересня внаслідок ракетного удару по ринку в Костянтинівці на Донеччині, за первинними повідомленнями, загинули щонайменше 15 людей, ще 30 дістали поранень. Київ звинуватив Росію, Москва причетність заперечила. Розслідування The New York Times, як повідомлялося, вказало на українську ракету 9М38 мобільного зенітного комплексу «Бук». Пізніші відомості уточнили масштаб: загинули 17 людей, 36 поранено, а в центрі міста згоріли автівки та вісім торговельних об'єктів, пошкоджено 28 магазинів, лінії електропередач, адмінбудівлю й два п'ятиповерхові будинки.

Румунський вимір і дезертир

6 вересня Міноборони Румунії підтвердило, що уламки російського дрона знайшли на території повіту Тулча. Водночас Бухарест заперечив твердження, що дрони, запущені Росією, вибухали на румунській території. Того ж дня російський льотчик Максим Кузьмінов, який перелетів в Україну на вертольоті Мі-8, отримав винагороду 500 тисяч доларів.

Що показує цей зріз

День 8 вересня 2023 року поєднав кілька напрямів безпеки: удари по містах, залежність від комерційного зв'язку, союзницькі постачання та обережне просування на кордоні. Спільне для них те, що кожен епізод мав і військовий, і політичний вимір: від обвинувачень на адресу приватного власника супутникової мережі до відповідальності за удар по ринку.