Головна → Безпека → Безпековий зсув 21 жовтня 2022: воєнний стан і удари по енергетиці
БезпекаБезпековий зсув 21 жовтня 2022: воєнний стан і удари по енергетиці

Аналіз подій, що передували 21 жовтня 2022 року: воєнний стан на анексованих територіях, евакуація на Херсонщині та удар по Бурштинській ТЕС.
На 21 жовтня 2022 року безпекова картина війни складалася з кількох сигналів, які з'явилися за попередні дні: Росія посилила режим на окупованих територіях, розпочала евакуацію цивільних із частини Херсонщини, а також продовжила удари по українській енергетиці.
Воєнний стан у Росії
У ніч на 20 жовтня 2022 року набрав чинності воєнний стан на територіях, які Росія оголосила анексованими. Президент Росії Володимир Путін 19 жовтня запровадив його указом, що діяв з опівночі четверга. Крім того, у Криму та суб'єктах федерації, які межують з Україною, запровадили «проміжний рівень готовності». Як пояснюється пізніше, Путін підписав два укази: про введення воєнного стану на територіях «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей і про заходи, які вживають у регіонах Росії у зв'язку з першим указом. Це сталося через місяць після оголошення мобілізації.
Херсонщина: евакуація й заклик не виїжджати
19 жовтня російські сили почали виводити тисячі цивільних з окупованих районів Херсонської області, про що повідомив призначений Росією губернатор Володимир Сальдо. Україна закликала мешканців не виконувати розпоряджень про виїзд зі своїх міст і сіл. Ці кроки збіглися з українським контрнаступом на півдні.
Удари по енергетиці та іранські дрони
20 жовтня російська ракета влучила у велику теплову електростанцію в Бурштині Івано-Франківської області. За словами губернаторки Світлани Онищук, пошкодження були досить серйозними. Того ж дня США повідомили, що іранські військові перебувають у Криму й допомагають російській армії застосовувати іранські дрони.
Що це означало для безпекової логіки
У сукупності ці події показують, що Москва одночасно змінювала правовий режим на захоплених територіях, переміщала населення з Херсонщини та намагалася тиснути на інфраструктуру. Водночас міжнародна підтримка України також мала помітний вимір: 19 жовтня Європарламент присудив премію Сахарова «народу України». Того ж дня Білорусь заявила, що не може сплачувати борг через міжнародні санкції, запроваджені через її роль у війні.
Усі ці рішення ухвалювали в різних столицях, проте вони стосувалися одного фронту: від правового режиму на окупованих землях до постачання зброї та санкційного тиску.