Буча змінила дипломатичний порядок денний 4 квітня 2022

4 квітня 2022 року реакція на події в Бучі набула форми конкретних рішень. Франція, Німеччина та Латвія оголосили про вислання російських дипломатів у відповідь на воєнні злочини, зокрема різанину в Бучі. Це був найпомітніший практичний наслідок хвилі заяв, що почалася за добу до того.

Що передувало

Буча перебувала в центрі боїв під час наступу росіян на Київ. За даними ширшого опису тих подій, російські війська намагалися контролювати Бучу, Ірпінь і Гостомель, щоб оточити українську столицю із заходу. 2 квітня 2022 року після відвоювання міста українськими силами на вулицях знайшли сотні загиблих цивільних. Журналісти й українські військові повідомили, що виявили докази воєнних злочинів російських військових.

3 квітня 2022 року лідери США, Європейського Союзу та НАТО відреагували на повідомлення про різанину: вони звинуватили російські збройні сили у воєнних злочинах і закликали посилити санкції проти Росії. Того ж дня Human Rights Watch заявила, що задокументувала твердження про воєнні злочини російських військ проти цивільних, зокрема зґвалтування, страти без суду та мародерство.

Дипломатичний вимір

У понеділок, 4 квітня, риторика доповнилася діями. Президент США Джо Байден закликав притягнути президента Росії Володимира Путіна до суду за воєнні злочини після появи нових зображень з Бучі. Одночасно три європейські держави скористалися інструментом вислання дипломатів. За повідомленнями, причиною названо саме воєнні злочини, зокрема в Бучі.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що мирні переговори триватимуть попри різанину в Бучі. Отже, Київ не пов’язав свою переговорну позицію з відмовою від діалогу, хоча сам масштаб подій у Бучі робив тему міжнародної відповідальності центральною.

Економічні та регуляторні кроки

У той самий день проявився й санкційний вимір. Німеччина взяла під контроль «Газпром Германію», німецьку дочірню компанію «Газпрому». Міністерство економіки Німеччини відмовилося схвалити її придбання двома структурами з нез’ясованими бенефіціарами. Литва заборонила російським ІТ-компаніям переїжджати до країни.

Ці рішення різнилися за масштабом і характером, але стосувалися різних сфер: енергетичної власності та технологічного сектору. Спільним було те, що вони ухвалювалися на тлі закликів до посилення тиску на Москву, які прозвучали за день до того.

Тло подій

У попередні дні війна тривала і в інших регіонах. 3 квітня 2022 року в Одесі повідомляли про потужні вибухи; українська влада заявила, що російська авіація випустила по місту ракети, частину з яких перехопили, а мешканців закликали шукати укриття. 2 квітня 2022 року в Маріуполі загинув литовський режисер-документаліст Мантас Квєдаравічюс.

У ніч на 4 квітня за київським часом, під час церемонії «Греммі» в Лас-Вегасі 3 квітня, Зеленський у попередньо записаному відеозверненні закликав розповідати правду про війну в соціальних мережах і на телебаченні та підтримувати Україну будь-яким способом.

Що показав цей день

За фактами 4 квітня 2022 року видно три рівні реакції: політичні заяви про відповідальність, дипломатичні заходи проти російських представництв і окремі санкційні чи регуляторні рішення. Перший рівень задавав мову для обговорення, другий давав швидкий і видимий результат, третій торкався економічних зв’язків із Росією. Водночас переговорний канал, за словами Зеленського, залишався відкритим.