Керченський інцидент: воєнний стан і перші рішення Києва

27 листопада 2018 року, наступного дня після голосування у Верховній Раді України, країна вже жила в режимі воєнного стану, запровадженого у 10 областях. Рішення стало відповіддю на інцидент у Керченській протоці, що стався 25 листопада 2018 року.

Що сталося в протоці

Українські кораблі ВМС переходили з Чорного до Азовського моря. Росія зупинила три кораблі ВМС України, перегородивши прохід під Керченським мостом вантажним судном. Москва стверджувала, що кораблі порушили її територіальні води та проігнорували попередження. Київ заперечував будь-які порушення з боку своїх суден.

Після пострілів кораблі та їхні екіпажі були захоплені. Росія повідомила про трьох поранених українців, за даними української сторони, поранення дістали шестеро моряків. Як зазначається в пізніших описах подій, буксир «Яни Капу» було протаранено, а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.

Рішення в Києві

25 листопада 2018 року була скликана екстрена Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) у відповідь на блокаду Керченської протоки та захоплення суден. Після засідання президент Петро Порошенко заявив, що попросить Верховну Раду України підтримати запровадження воєнного стану. Позачергове засідання парламенту призначили на 16:00 26 листопада.

Наступного дня, 26 листопада 2018 року, Верховна Рада України схвалила запровадження воєнного стану в 10 областях строком на 30 днів.

Міжнародний вимір і судноплавство

Того ж дня, 26 листопада 2018 року, Росія попросила про термінове засідання Ради Безпеки ООН. Також Керченську протоку знову відкрили для комерційного судноплавства.

Таким чином, за два дні від зупинки кораблів у протоці до ухвалення парламентського рішення про воєнний стан Київ пройшов шлях від екстреної наради в РНБО до формального запровадження особливого режиму в десяти областях.