Київ задіяв статтю 15 Хартії про особливе партнерство з НАТО

12 квітня 2021 року Україна задіяла статтю 15 Хартії про особливу партнерство з НАТО й ініціювала екстрене засідання, щоб обговорити російську ескалацію в Донбасі та зосередження російських військ біля свого кордону.

Механізм і його вага

Цю статтю востаннє активували у 2018 році, під час інциденту в Керченській протоці. Тоді, 25 листопада 2018 року, кораблі ВМС України переходили з Чорного до Азовського моря. Їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під Керченським мостом. Згодом українські кораблі зазнали нападу сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ: був протаранений буксир «Яни Капу», а артилерійські катери супроводу обстріляли поза 12-мильною зоною.

Тобто 12 квітня 2021 року Київ звернувся до механізму, яким користувався лише в ситуації прямого військового зіткнення. Це вказує на те, як Україна оцінювала ситуацію: у зверненні йшлося одразу про два чинники — дії на лінії зіткнення та військове нарощування Росії поблизу українських меж.

Фронт у цифрах

У той самий день на лінії зіткнення в Донбасі загинули двоє українських військових. За повідомленнями, обидва померли від вогню зі стрілецької зброї. Відтоді як з початку року бойові втрати зросли до 29 загиблих.

За день до того, 11 квітня 2021 року, російські сепаратисти обстріляли позиції з артилерії: один військовий загинув, ще один дістав тяжке поранення. Тоді загальна кількість втрат українських військових у бойових діях цього року становила 27. Отже, за дві доби кількість загиблих зросла з 27 до 29.

Що з цього випливає

Поєднання двох подій — зростання втрат і звернення до НАТО — показує, що Київ поєднав військовий і дипломатичний виміри реагування. Активація статті 15 перетворила проблему лінії зіткнення на питання консультацій із союзниками. Результати засідання в даних про 12 квітня 2021 року не зафіксовані, тож говорити можна лише про сам факт ініціювання.