Різдвяне перемир'я, якого не було: 7 січня 2023 року

7 січня 2023 року, у день православного Різдва, завершувався 36-годинний «режим тиші», який Москва оголосила за кілька днів до того. Саме на цей день припадала друга половина односторонньої паузи, що мала тривати з 6 січня до півночі з 7 на 8 січня.

Як з'явилася пропозиція

5 січня патріарх Московський Кирило закликав обидві сторони до різдвяного перемир'я. Того ж вечора президент Росії Володимир Путін, за повідомленнями, доручив міністру оборони Сергію Шойгу оголосити тимчасове припинення вогню на всій лінії зіткнення. Україна відхилила пропозицію відповісти взаємним припиненням вогню, пославшись на брак довіри.

Що відбувалося на місцях

Уже 6 січня, коли пауза почала діяти, російські сили обстріляли Краматорськ. За словами міського голови, пошкоджено щонайменше чотирнадцять будинків, про постраждалих не повідомлялося. Окупаційні посадовці так званої «ДНР» зі свого боку звинуватили Україну в артилерійських обстрілах Донецька.

У Херсоні російський ракетний удар неподалік пожежної частини вбив одну людину й поранив чотирьох, повідомив регіональний посадовець Ярослав Янушевич.

Рішення на тлі паузи

У ті самі дні союзники Києва ухвалювали власні рішення. 5 січня США та Німеччина домовилися передати Україні бойові машини піхоти Bradley і Marder. Німеччина, крім того, мала надати українським військовим зенітну ракетну систему Patriot.

Так у січні 2023 року поруч існували дві логіки: російська ініціатива, прив'язана до релігійного свята, і рішення західних партнерів про нову військову допомогу. Київ не підтримав перше, а обстріли Краматорська та Херсона відбулися вже в перший день оголошеної паузи.