Головна → Безпека → Сеул відкрив двері полоненим військовим КНДР
БезпекаСеул відкрив двері полоненим військовим КНДР
Що означало рішення Південної Кореї щодо північнокорейських бійців, узятих в полон Україною, і який безпековий контекст його супроводжував.
23 червня 2026 року Південна Корея оголосила, що прийме будь-яких північнокорейських військовополонених, захоплених Україною під час бойових дій на боці Росії, якщо вони самі оберуть переселення до Південної Кореї. Сеул також заявив, що проти повернення таких полонених на батьківщину всупереч їхній волі.
Що саме вирішили
Заява містила два складники. Перший — готовність прийняти тих, хто захоче оселитися в Південній Кореї. Другий — принципова позиція проти примусової репатріації. Вибір, за цією логікою, мав залишатися за самими полоненими.
Рішення стосувалося одразу кількох напрямів: відносин між КНДР і Південною Кореєю, участі північнокорейців у російсько-українській війні та статусу полонених у цій війні. Як зазначалося пізніше в оглядах, Північна Корея в ході війни надавала Росії боєприпаси, а також військовослужбовців для участі в бойових діях.
Безпековий фон
День раніше, 22 червня 2026 року, заступник прем’єр-міністра України Олексій Кулеба повідомив про наслідки російських дронових атак: загинули щонайменше п’ятеро людей. Серед них — єгипетський член екіпажу судна під прапором Панами в Чорному морі та троє членів однієї родини на Сумщині. Атака також пошкодила судно, а екіпаж було змушено евакуюватися.
Ці два повідомлення належать до різних площин, але разом показують масштаб війни, у якій задіяні й іноземні громадяни: моряк із Єгипту серед загиблих, бійці з КНДР на боці Росії. Прямого зв’язку між цими подіями факти не встановлюють.
Що це означало
Оголошення Сеула закріпило його позицію щодо можливої долі полонених північнокорейців: Південна Корея не підтримувала примусового повернення і залишала для них шлях переселення. Які практичні кроки мали б супроводжувати це рішення, у повідомленнях за 23 червня 2026 року не уточнювалося.