Що відбувалося навколо безпеки 22 вересня 2026 року

22 вересня 2026 року безпековий порядок денний визначали дві події попередніх днів: масована атака українських дронів на Московську область та домовленість послів Європейського Союзу щодо санкцій проти росіян. Редакція «Протокол» повертається до цих подій, щоб відновити послідовність рішень.

Удар по Московській області

20 вересня 2026 року українські сили здійснили масовану атаку на Московську область Росії. З України було запущено понад 1600 безпілотників великої дальності. Як повідомлялося, щонайменше двоє людей загинули, ще сотні були евакуйовані. Московський нафтопереробний завод горів після кількох прямих влучань.

У той самий день президент України Володимир Зеленський підтвердив, що саме він наказав завдати удару по Москві. Він пояснив це відповіддю на атаки російських військ по цивільних у українських містах. За його словами, під час удару використовували також крилаті ракети FP-5 «Фламінго» та балістичні ракети.

Таким чином, рішення про удар було публічно прив’язане до конкретного мотиву: відповіді на обстріли українських міст. Масштаб операції, виражений числом запущених дронів, робив її помітною серед інших епізодів бойових дій на території Росії під час російсько-української війни, яка триває з 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення.

Санкційне рішення в Брюсселі

21 вересня 2026 року посли країн Європейського Союзу в принципі домовилися вилучити зі санкційного списку, запровадженого через вторгнення Росії в Україну, російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Водночас обмеження щодо приблизно 3000 інших осіб і структур, пов’язаних із Росією, мали продовжити на три роки.

Пізніше Латвія заблокувала цю домовленість. Отже, домовленість послів не набула остаточного вигляду, а питання про долю двох прізвищ у списку залишилося відкритим.

Що поєднує ці епізоди

У дні, що передували 22 вересня 2026 року, безпекові рішення ухвалювали одночасно на двох рівнях. Київ діяв військовими засобами та пояснював це відповіддю на удари по цивільних. Брюссель діяв санкційними інструментами: з одного боку, пропонував продовження обмежень на три роки для великої групи осіб і структур, з іншого — готувався зняти їх із двох відомих імен, що викликало опір однієї з держав-членів.

Міжнародні санкції щодо Росії застосовують із 2014 року як політичні та економічні заходи, спрямовані на припинення війни проти України. Рішення послів від 21 вересня 2026 року стосувалося саме цього механізму.