Сто днів війни: зброя, фронт і ціна для цивільних

3 червня 2022 року, на сотий день війни, повідомлення з різних напрямків складалися в картину, де військова допомога союзників, бої на сході та гуманітарні втрати розвивалися одночасно.

Політичний сигнал

У відеозверненні до сотого дня війни президент Володимир Зеленський разом із прем'єр-міністром Шмигалем і радником Михайлом Подоляком знову підтвердив, що Україна переможе. Зеленський заявив, що країну захищають уже 100 днів і що перемога буде за Україною. Зверненню було притаманне, як повідомлялося, сумне, але рішуче звучання.

Допомога партнерів

У попередні дні союзники оголосили нові кроки. 1 червня міністр оборони Великої Британії Бен Воллес повідомив, що країна погодилася передати українським військовим більше реактивних систем залпового вогню M270 і провести навчання з їх використання. 2 червня Британія оголосила про відправлення таких систем в Україну. Того ж дня Швеція повідомила про додаткову військову допомогу: протикорабельні ракети, протитанкові керовані ракети та гвинтівки для сухопутних військ.

Фронт: схід і південь

На сході тривали бої за Сєвєродонецьк. За повідомленням голови Луганської ОВА Сергія Гайдая від 1 червня, російські війська вже контролювали 80% території міста. 3 червня на шляху до Сєвєродонецька атакували автомобіль із журналістами агентства Reuters: двоє журналістів зазнали поранень, водій загинув. Нападників не встановили.

На півдні українські посадовці 2 червня заявили, що Збройні сили України повернули контроль над 20 населеними пунктами Херсонської області.

Удари по логістиці

1 червня російські крилаті ракети вдруге вразили залізничну станцію поблизу Бескидського тунелю в Карпатах; двоє людей зазнали поранень. За словами радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, удар мав зупинити залізничний рух і припинити постачання пального та зброї від союзників. Це було пряме пояснення мети ударів: їхньою мішенню стала логістика, що пов'язує Україну із партнерами.

Гуманітарний вимір

Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомив, що масштаби руйнувань лише за 100 днів війни не піддаються усвідомленню. Генеральний директор МКЧХ Роберт Мардіні зазначив, що третина населення була змушена втекти за цей короткий час.

Що з цього випливає

Повідомлення тих днів показують, як поєднувалися три лінії: політична рішучість у зверненні, нарощування постачань важкого озброєння від партнерів і тривалі бої за Сєвєродонецьк. Російські удари по залізничній інфраструктурі в Карпатах, за словами Геращенка, були спрямовані саме на постачання від союзників. Водночас підсумок Червоного Хреста нагадував, що сто днів війни означали масове вимушене переселення.