1 березня 2022 року: день ударів, тиску і дипломатії

1 березня 2022 року повномасштабне вторгнення Росії в Україну розгорталося одночасно на кількох рівнях: на полі бою, в інформаційному просторі та в європейських і світових столицях. Цей день показав, як військові події швидко перетворюються на політичні рішення.

Удари по містах і втрати

О 8:00 за місцевим часом російська ракета влучила в будівлю Харківської обласної державної адміністрації на площі Свободи. Шестеро людей зазнали поранень, будівля була сильно пошкоджена. Ракета також зруйнувала почесне консульство Словенії.

У той самий день Україна підтвердила, що в російському балістичному ракетному ударі по базі в Охтирці на Сумщині, який стався напередодні, загинули понад 70 військових. Це були найбільші втрати українських сил в одній атаці від початку вторгнення.

Російські збройні сили закликали мешканців Києва залишити місто, коли їхня броньована колона наближалася до околиць. Так само було попередження для тих, хто живе поблизу штаб-квартири Служби безпеки України (СБУ): виїхати радили з заявленою метою «зірвати інформаційні атаки проти Росії».

Суперечливі повідомлення з фронту

Високопосадовець оборонного відомства США повідомив, що деякі російські підрозділи здалися українським військам без бою. За даними української розвідки, Збройні сили України (ЗСУ) зірвали замах на президента Володимира Зеленського: знищили групу чеченських воєнізованих бійців, відомих як кадирівці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Ще одне повідомлення стосувалося Білорусі. За словами високопосадовця територіальної оборони України, підрозділи білоруських сухопутних військ увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України, однак, заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не направлятиме свої збройні сили в Україну.

Тиск на медіа в Росії

Російська влада закрила радіостанцію «Ехо Москви» та незалежний телеканал «Дождь», які часто критикували уряд. Підставою названо нібито свідомо неправдиву інформацію про російські збройні сили та заклики до екстремізму.

Політичні й правові відповіді

Європарламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС. Європейський суд з прав людини вимагав негайно припинити обстріли та удари по цивільних об'єктах в Україні.

Дипломатичний трек теж не зупинявся: було оголошено, що другий раунд переговорів між делегаціями Росії та України відбудеться 2 березня, з метою досягти припинення вогню.

Санкції в малих державах

У цей день рішення ухвалювали й невеликі європейські країни. Генеральна і Велика рада Сан-Марино уповноважила уряд запровадити санкції проти Росії, хоча відкинула військовий зміст таких заходів. Прем'єр-міністр Андорри Ксав'є Еспот оголосив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку норми для застосування економічних санкцій. Закон має передбачати заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, які в ЄС вважають пов'язаними з вторгненням. Для Андорри це перший випадок в історії, коли санкції застосовують щодо іншої держави.

Що показав день

1 березня 2022 року поєднало військові удари, спірні повідомлення про дії сторін, обмеження свободи слова в Росії та низку політичних і правових кроків за межами України. Вони стосувалися членства в ЄС, санкцій і захисту цивільних.