11 липня 2024: що лишилося за лаштунками саміту НАТО

11 липня 2024 року завершувався саміт НАТО у Вашингтоні, а рішення, що формували його порядок денний, визначалися подіями попередніх днів. Цей огляд зводить їх докупи.

Заява щодо Китаю

У середу, 10 липня, усі 32 держави-члени НАТО схвалили офіційну заяву, у якій Китай названо «вирішальним помічником» російського вторгнення в Україну. Підставою стало «безмежне» економічне й політичне партнерство Пекіна та Москви. Для альянсу це була спільна позиція всіх учасників без винятку.

Заморожені активи й тиск ззовні

У той самий день Bloomberg повідомило, що Саудівська Аравія раніше цього року попередила країни G7: якщо вони конфіскують заморожені російські активи на 280 мільярдів доларів, щоб передати їх Україні, Ер-Ріяд продасть євробонди та французькі облігації. Отже, обговорення можливої конфіскації мало вимір, який виходив за межі відносин Заходу й Росії.

Фронт і порти

Паралельно тривала війна. За повідомленнями, 9 липня російські війська захопили село Ясноброднівка на Донеччині. У результаті російських ударів дронами та ракетами по порту на півдні Одеської області, про які повідомили 10 липня, загинули двоє українців. Пошкоджено портову інфраструктуру, енергетичний об’єкт і цивільне судно.

Угорський виняток

На цьому тлі 9 липня Угорщина відкрила кордони для російських і білоруських гостьових працівників: їм не потрібні робочі візи та тести на знання культури. Завдяки цьому вони можуть отримувати «національні картки» й вільно пересуватися в межах Шенгенської зони Європейського Союзу.

Що показує ця добірка

За кілька днів до 11 липня 2024 року в публічному полі поєдналися різні рішення: єдина позиція НАТО щодо Китаю, застереження щодо використання заморожених активів, продовження російських ударів і наступу та окремий крок Угорщини щодо трудової міграції з Росії та Білорусі. Кожне з них ухвалювалося в різних форматах, але разом вони окреслювали умови, у яких союзники вирішували, як діяти далі.