16 березня 2022: війна і переговори водночас

16 березня 2022 року війна в Україні йшла одночасно на кількох рівнях: на полі бою, у переговорних заявах, у питаннях зброї та в політичній риториці. Саме поєднання цих рівнів робить цей день показовим для розуміння того, як ухвалювалися рішення сторін.

Удари по цивільних і спір про відповідальність

У Маріуполі було значною мірою зруйновано Донецький обласний драматичний театр, який використовувався як укриття для цивільних і вміщував до 1200 людей. Україна звинуватила Росію в авіаударі по театру. Російська влада відповідальність заперечила й натомість заявила, що вибух нібито спланував і здійснив полк «Азов».

У Чернігові, як повідомлялося, російські військові розстріляли десятьох людей, які стояли в черзі по їжу. Міністерство оборони Росії заперечило причетність своїх сил. Битва за Чернігів, за пізнішим описом, була частиною оборони України від російських військ у межах повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.

У обох випадках схема однакова: українська сторона називає російські сили винними, а Москва відхиляє це. Для політичних рішень це означає, що кожен удар по цивільних одразу ставав предметом інформаційного протистояння.

Допомога Києву

У той самий день зросла військова підтримка України. Президент США Джо Байден оголосив про ще 800 мільйонів доларів «безпекової допомоги». До пакета входили 800 зенітних систем, тисячі протитанкових ракет і бойові дрони. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес повідомив, що Британія почала постачати українським військовим зенітні ракети Starstreak.

Обидві заяви стосувалися насамперед протиповітряної та протитанкової оборони. Це відповідало тому, що відбувалося на місцях: бомбардування міст і облоги, зокрема Маріуполя та Чернігова.

Санкційна лінія теж тривала. 15 березня 2022 року Росія запровадила санкції проти Байдена, державного секретаря Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та колишньої держсекретарки Гілларі Клінтон. Москва пояснила це відповіддю на американські санкції проти російських посадовців.

Переговорний трек

Дипломатичні сигнали того дня були суперечливими на вигляд, але не взаємовиключними. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що є надія на компроміс, спрямований на припинення вогню. Financial Times повідомила про проєкт мирного плану, підготовлений Україною та Росією. Умови включали припинення вогню та вихід російських військ за умови, що Україна відмовиться від спроб вступу до НАТО й погодиться на обмеження своїх збройних сил.

У межах цього треку відбувся й практичний обмін: захоплений мер Мелітополя Іван Федоров був звільнений в обмін на дев’ятьох російських військовополонених. Бої за Мелітополь, за пізнішим описом, почалися одразу в ході вторгнення.

У той же день Міжнародний суд ООН наказав Росії негайно припинити вторгнення в Україну. Це було ще одним міжнародно-правовим сигналом на тлі переговорних заяв.

Внутрішня політика: Москва і Київ

На тлі розмов про компроміс президент Росії Володимир Путін звернувся до міністрів щодо ситуації в Україні та російської економіки. Він назвав російських «зрадників» і «покидьків», які, за його словами, будуть виплюнуті, як комаха, що випадково залетіла в рот, а також звинуватив так звану «п’яту колону» в спробах зруйнувати країну зсередини. Така риторика була спрямована всередину країни й суттєво відрізнялася від конструктивного тону Лаврова.

У Києві внутрішньополітичні рішення мали інший характер. 15 березня 2022 року Ілля Кива, політик від проросійської «Опозиційної платформи — За життя», був позбавлений мандата народного депутата у Верховній Раді України, а ще четверо депутатів вийшли з партії. Того ж дня київська міська влада й адміністрація Київської області запровадили 35-годинну комендантську годину з 20:00 за місцевим часом.

Битва за Київ, за пізнішим описом, тривала з 24 лютого до 1 квітня 2022 року й завершилася поразкою російських сил та їхнім відступом з території всієї Київської області. Станом на 16 березня 2022 року цей результат ще не був відомий, а столиця жила в умовах тривалого комендантського обмеження.

Що показав день

Ключовий висновок: 16 березня 2022 року переговори не замінювали війну, а йшли поруч із нею. Москва говорила про компроміс і водночас заперечувала відповідальність за удари по цивільних, а всередині країни говорила мовою пошуку внутрішніх ворогів. Київ отримував нову зброю від партнерів, обмінював полонених, відповідав на безпекові виклики внутрішніми рішеннями й чув рішення Міжнародного суду ООН на свою користь.

Для аналізу ухвалення рішень цей день корисний саме цим: кожна сторона діяла одразу на кількох майданчиках, і жоден із них не скасовував інші.