19 листопада 2025: звільнення міністрів і удар по Тернополю

19 листопада 2025 року українська політика й війна зійшлися в одній добі: Верховна Рада України звільнила двох міністрів, а Росія вдарила ракетами й дронами по містах країни. Ці події не пов’язані між собою причинно, але разом вони показали, в яких умовах ухвалювалися державні рішення.

Кадрове рішення під тиском розслідування

Верховна Рада України відправила у відставку міністерку енергетики Світлану Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенка. Підставою стало антикорупційне розслідування «Операція «Мідас»» щодо можливих зловживань у державному атомному відомстві, у якому фігурували, серед інших посадовців, і ці двоє міністрів.

За день до цього, 18 листопада 2025 року, арештували колишнього віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова. Йому висунули звинувачення, пов’язані зі скандалом навколо Енергоатому. Отже, парламентське голосування 19 листопада стало продовженням ланцюжка: спершу правоохоронні дії щодо колишнього урядовця, потім кадрові наслідки для чинних членів уряду.

У цій послідовності видно, що розслідування напряму вплинуло на склад уряду. Одразу обидва відомства — енергетики та юстиції — залишилися без міністрів.

Удар по Тернополю

У ніч і вранці 19 листопада Росія завдала серії ракетних і дронових ударів по різних регіонах України. Найтяжчі наслідки були в Тернополі: балістична ракета влучила в дев’ятиповерховий житловий будинок. За повідомленнями того дня, загинули 31 людина, понад 100 дістали поранень, багато людей вважали зниклими, тривали пошуково-рятувальні роботи. Згодом кількість жертв зросла: станом на 28 листопада 2025 року в Тернополі налічували 38 загиблих і 93 поранених, ще з трьома людьми зв’язку не було. У Харкові поранень зазнали 46 осіб, але загиблих там не було.

Російські обстріли тривали й у попередні дні. 17 листопада ракетний удар по житловому району Балаклії на Харківщині вбив трьох людей і поранив десятьох. У ніч на 18 листопада в Берестині Харківської області загинула 17-річна дівчина, ще дев’ятеро людей дістали поранень.

Зовнішній вимір

У ці дні Україна отримала і міжнародні сигнали. 17 листопада вона підписала з Францією угоду про постачання до 100 винищувачів Rafale, а також засобів протиповітряної оборони, боєприпасів і дронів. Обидва уряди заявили, що частково фінансувати її планують за рахунок заморожених російських активів.

У той самий день, 19 листопада, касаційний суд Італії схвалив видачу Німеччині громадянина України, якого там обвинувачують у причетності до підривів газогонів «Північний потік» у 2022 році. Також російський розвідувальний корабель «Янтар» у Північному морі вперше застосував лазери проти літаків Королівських повітряних сил Британії, які за ним стежили. Судно супроводжував фрегат Королівського флоту, а до спостереження залучили літаки Poseidon P-8.

Що показав день

За фактами цього дня можна окреслити три паралельні лінії. Перша — внутрішня: антикорупційне розслідування призвело до відставок на рівні уряду. Друга — безпекова: удари по житлових будинках тривали незмінно, а їхні наслідки в Тернополі виявилися найтяжчими. Третя — міжнародна: домовленості про озброєння з Францією й судові та військові епізоди в Європі свідчили, що війна та її наслідки виходять за межі України.

Для аналізу ухвалення рішень головне те, що кадрові зміни відбулися в день масованої атаки, а уряд лишився без двох міністрів у момент, коли країна відчувала наслідки російських ударів.