2 березня 2022: війна, право і дипломатичні рішення

2 березня 2022 року бої в Україні тривали одночасно на кількох напрямках, а міжнародні інституції й держави ухвалювали рішення, які стосувалися війни. Цей день показав, як військова реальність і політико-правові кроки розвивалися паралельно.

Фронт: суперечливі заяви й удари по містах

На півдні російські сухопутні війська заявили про захоплення порту Херсон. Міністерство оборони України (Міноборони) це заперечило й наполягало, що бій триває. Розбіжність оцінок у такі моменти сама по собі стає фактором: від того, чия версія переконливіша, залежить сприйняття ситуації всередині країни та за кордоном.

Росія також заявила, що її війська захопили Запорізьку атомну електростанцію, найбільшу в Європі. Міжнародне агентство з атомної енергії підтвердило, що Росія повідомила про контроль над станцією, а персонал, за даними агентства, продовжував виконувати звичайні обов’язки.

У Маріуполі міський голова повідомив про масові жертви та відсутність води через безперервні російські обстріли. У Харкові російські сили завдали авіаударів по національному університету та відділенню поліції. У Чернігові два крилаті ракети «Калібр» влучили в лікарню після того, як російські війська були змушені відступити. У Миколаївській області ракета вразила бангладешське вантажне судно Banglar Samriddhi біля порту «Ольвія», загинув інженер із Бангладеш.

Повітряні бої також тривали: українські повітряні сили заявили про знищення двох російських літаків у бою над Києвом, при цьому збили й український МіГ-29. Водночас українські сили розпочали наступ у напрямку Горлівки.

Інституційна відповідь

Надзвичайна спеціальна сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила резолюцію із закликом до Росії припинити вторгнення. Це був політичний сигнал у межах універсальної організації, а не військове рішення, але він закріпив позицію значної частини держав.

Європейський суд з прав людини безпрецедентним кроком призупинив усі судові провадження проти України, що розглядалися в ньому. Рішення відображало, що воєнний стан країни-відповідача впливає й на роботу міжнародних судових механізмів.

Протоки й ядерна стриманість

Туреччина повідомила, що Росія скасувала транзит чотирьох своїх військових кораблів через Босфор після того, як Анкара застосувала воєнне застереження Конвенції Монтре про режим проток. Це застереження дозволяє Туреччині закривати Босфор і Дарданелли для іноземних військових кораблів. Російська сторона скасувала транзит на запит.

У Вашингтоні прессекретар Пентагону Джон Кірбі оголосив, що США відкладають випробування міжконтинентальної ракети Minuteman III, щоб зменшити напруженість між Росією та Україною. Рішення стосувалося не поля бою, а управління ризиком ескалації.

Що показує цей день

Перший висновок: інформаційна неоднозначність була частиною війни. Заяви про Херсон і Запорізьку АЕС надходили від російської сторони, а українська сторона в одному випадку їх прямо заперечувала. Другий: удари по цивільних і побутових об’єктах, зокрема лікарні, університету та судну в порту, супроводжувалися швидкою реакцією міжнародних структур. Третій: найбільш практичні рішення, як-от застосування Конвенції Монтре чи відкладення ракетного випробування, ухвалювалися на рівні окремих держав, тоді як резолюція ООН та пауза в роботі ЄСПЛ мали переважно інституційне й сигнальне значення.