21 березня 2022: ультиматум Маріуполю і торг про НАТО

21 березня 2022 року українська влада відповіла відмовою на російський ультиматум щодо Маріуполя. Того самого дня президент Володимир Зеленський публічно окреслив можливу поступку в питанні членства в НАТО, а війна далі вдарила по цивільній інфраструктурі в Києві та Сумах.

Ультиматум і відповідь

Росія поставила Україні термін на здачу міста: до 5:00 за київським часом (3:00 за UTC). Українська сторона не прийняла вимогу. Віцепрем'єр-міністерка Ірина Верещук заявила, що російську сторону вже поінформували про відмову.

Накануні, 20 березня, міська рада Маріуполя повідомила, що російські військові примусово вивезли «кілька тисяч» людей до таборів і віддалених міст у Росії. Отже, відповідь на ультиматум лунала на тлі тверджень про депортації з міста.

Сигнал про НАТО

У той самий день Зеленський заявив, що розгляне можливість відмовитися від прагнення України вступити до НАТО в обмін на припинення вогню. Це була публічна заява про готовність до компромісу в одному з ключових питань, які стояли за переговорною темою тих тижнів.

За день до того, 20 березня, у медіа з'явилося повідомлення, що Володимир Путін нібито «нарешті погодився» зустрітися із Зеленським. Воно ґрунтувалося на переказі слів кореспондента ВВС у таблоїді Daily Express. Підтвердження на рівні офіційних заяв у наявних відомостях немає, тому зустріч залишалася лише темою публічних розмов.

Київ і Суми під ударами

У Києві російський авіаудар зруйнував торговий центр. Загинули щонайменше вісім людей. Згідно з пізнішим описом, удар по торговому центру «Retroville» припав на 20 березня 2022 року. Київська битва тривала з 24 лютого до 1 квітня 2022 року. Пізніше вона завершилася відступом російських сил з усієї Київської області, але 21 березня про такий підсумок ще не йшлося.

У Сумах стався витік аміаку на заводі «Сумихімпром». Пізніше стало відомо, що під час боїв під Сумами російський авіаудар пошкодив одну з ємностей з аміаком. Забруднення охопило землі в радіусі 2,5 км, зокрема села Новоселиця та Верхня Сироватка. Через напрямок вітру саме місто Суми майже не постраждало.

Санкційний фронт і підтримка з-за кордону

На тлі бойових дій тривав тиск на російських можновладців. Королівська поліція Гібралтару заарештувала суперяхту російського олігарха Дмитра Пумп'янського, що стояла в порту Гібралтару. Пумп'янський перебував під санкціями Великої Британії та Європейського Союзу.

У ті дні змінювалася й енергетична карта Європи. 20 березня Болгарія заявила, що відмовиться від імпорту газу від «Газпрому», коли наприкінці 2022 року закінчиться десятирічна угода. Міністр енергетики Болгарії Александр Ніколов додав, що країна шукатиме більше газу з Азербайджану.

У тих самих повідомленнях за 20 березня йшлося і про дипломатичний календар: за словами речниці Білого дому Джен Псакі, президент США Джо Байден мав 25 березня вирушити до Варшави після зустрічей у Брюсселі з союзниками по НАТО, лідерами G7 та Європейського Союзу.

Опір і протести

У Берліні біля Бранденбурзьких воріт відбувся концерт учасників антивоєнних акцій, які закликали до завершення війни. У Херсоні місцеві жителі 20 березня підійшли до російської військової техніки й сказали військовим повертатися додому. Пізніше такі випадки ненасильницького спротиву в окупованих містах описували як низку протестів, під час яких росіяни відкривали попереджувальний вогонь.

Що показав день

21 березня 2022 року поєднало кілька ліній. Військова лінія була жорсткою: відмова капітулювати в Маріуполі та удари по цивільних об'єктах. Політична лінія залишалася гнучкішою: Зеленський допустив поступку щодо НАТО за умови припинення вогню. Міжнародна лінія працювала через санкції, енергетичні рішення та дипломатичні плани союзників.