21 травня 2026: заява Лукашенка і тривога у Вільнюсі

21 травня 2026 року президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна не вступатиме в нинішню війну, і додав, що готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Заява прозвучала на тлі тижня, коли безпекові ризики на східному фланзі НАТО помітно зросли.

Сигнал із Мінська

Білорусь перебувала в різному ступені залучена до російсько-української війни. Саме тому будь-яка публічна позиція її керівника щодо участі у конфлікті мала вагу для сусідніх держав. Водночас заява про готовність до зустрічі із Зеленським була виголошена одночасно із запевненням у нейтральності щодо вступу у війну.

Дрони над сусідами України

Двома днями раніше, 19 травня, Естонія повідомила, що румунський винищувач F-16 НАТО збив над її територією дрон. Його походження підозрювали українське, а збій у його роботі пов'язували з впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.

Наступного дня, 20 травня, Литва оголосила повітряну тривогу у Вільнюсі після того, як військові виявили сигнал дрона поблизу білоруського кордону. Це був перший випадок з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли держава — членкиня ЄС і НАТО — наказала населенню шукати укриття.

Удар на півдні

Того ж 21 травня сили «Альфа» Служби безпеки України вразили штаб-квартиру Федеральної служби безпеки Росії на Херсонщині. Південь України з 24 лютого 2022 року був одним із напрямів наступу російських військ, зокрема з окупованого Криму на Херсонську, Миколаївську та Запорізьку області.

Що поєднувало ці події

Заява з Мінська, тривога у Вільнюсі, збитий над Естонією дрон і удар по ФСБ на Херсонщині відбулися протягом трьох днів. Вони показали, що наслідки війни виходили за межі України: повітряний простір країн НАТО зазнавав порушень, а білоруська сторона публічно окреслювала власну позицію щодо участі у конфлікті. Причинових зв'язків між цими подіями публічні повідомлення не встановлювали.