25 березня 2022: що відомо про стан війни й дипломатії

25 березня 2022 року, на тридцять другий день повномасштабного вторгнення, у публічному просторі зійшлися кілька ліній: військові повідомлення сторін, питання ролі Білорусі, санкційний тиск і західна допомога. Цей матеріал — погляд назад на те, що було відомо того дня і напередодні.

Офіційні цифри й заяви про удари

Російське Міністерство оборони оновило власні дані про втрати: за його твердженням, відтоді як 24 лютого почалася «спеціальна військова операція», загинули 1351 військовий, ще 3825 дістали поранень. Це були російські офіційні цифри, а не незалежна оцінка.

У той самий день Росія заявила, що крилатими ракетами «Калібр» знищила великий нафтотермінал поблизу Києва. Битва за Київ тривала тоді вже понад місяць; як з’ясувалося пізніше, вона тривала з 24 лютого по 1 квітня 2022 року й завершилася поразкою російських сил та їхнім відступом з усієї Київської області.

Щодо півдня представник оборонного відомства США заявив, що російські війська більше не контролюють Херсон повністю — єдине велике місто, яке вони захопили в Україні. Пізніше, у листопаді 2022 року, бої за Херсон завершилися деокупацією міста.

Попередній день: удари й втрати

24 березня українські сили знищили в порту Бердянська російський великий десантний корабель класу «Алігатор». Зображення в соцмережах, як повідомлялося, показували корабель «Орськ», що горить у порту.

Того ж дня російська авіація вдарила по відділенню «Нової пошти» в Харкові, загинули шестеро цивільних. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що працівники Чорнобильської атомної станції опинилися під загрозою через російський обстріл сусіднього міста: небезпека, за оцінкою агентства, стосувалася домівок і сімей персоналу, який забезпечує ядерну та радіаційну безпеку.

Білорусь: між запевненнями та застереженням

Білоруський президент Олександр Лукашенко 25 березня повторив, що Білорусь не планує воювати в Україні. Водночас він застеріг: країна може долучитися до війни, якщо агресію спрямують проти неї.

На день раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що білоруські військові не бажають воювати пліч-о-пліч з росіянами в Україні. Того ж дня Австралія запровадила санкції проти Лукашенка та його родини за підтримку російського вторгнення, а також проти 22 «російських пропагандистів і оперативників дезінформації», серед яких керівні редактори Russia Today, Фонду стратегічної культури, InfoRos та NewsFront.

Допомога і переговори

24 березня Сполучене Королівство повідомило, що подвоює кількість ракет для України: ще 6000, зокрема протитанкових керованих і зенітних. Окрім того, Лондон оголосив про 30 млн фунтів, які допоможуть Україні виплачувати зарплати військовим і льотчикам.

Канада, своєю чергою, заборонила власним військовим вступати до добровольчих формувань в Україні, пояснивши це тим, що їхню присутність можна використати в російській пропаганді.

На дипломатичному напрямі голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив 24 березня про прогрес у поточних переговорах між Росією та Україною і висловив «обережний оптимізм» щодо можливості досягти припинення вогню.

Що показує цей зріз

День 25 березня 2022 року склався з протилежних сигналів: Москва публікувала власні втрати й заявляла про далекобійні удари, західні столиці збільшували військову та фінансову підтримку, а Мінськ одночасно відмежовувався від участі у війні й залишав застереження. Переговорна риторика Києва була стриманою — про «обережний оптимізм», але не про домовленості.