Головна → Думки → 27 листопада 2018: наслідки Керченського інциденту для рішень
Думки27 листопада 2018: наслідки Керченського інциденту для рішень

Ретроспектива про те, як за два дні після зіткнення в Керченській протоці Київ, Москва і Вашингтон ухвалювали рішення.
27 листопада 2018 року політичні наслідки інциденту в Керченській протоці вже мали форму конкретних рішень і заяв. Президент США Дональд Трамп повідомив, що може скасувати заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним на саміті G20 у Буенос-Айресі через морське зіткнення Росії з Україною.
Що передувало
25 листопада 2018 року Росія зупинила три кораблі ВМС України, які не змогли пройти під Керченським мостом: прохід перегородив вантажний корабель. За даними з українського боку, російський ПСКР «Дон» протаранив рейдовий буксир «Яни Капу» під час переходу катерної групи з Одеси до Маріуполя. Далі росіяни відкрили вогонь. Три українські судна були захоплені, 23 моряки опинилися в полоні, шестеро з них поранені. Москва заявляла, що українські кораблі порушили територіальні води та проігнорували попередження, і повідомляла про трьох поранених українців. Київ заперечував, що кораблі зробили щось неправильне.
Того ж дня відбулося позачергове засідання Ради національної безпеки і оборони України. Після нього президент Петро Порошенко заявив, що попросить Верховну Раду України підтримати запровадження воєнного стану.
Рішення 26 листопада
26 листопада Верховна Рада України затвердила воєнний стан у десяти областях з 28 листопада 2018 року строком на 30 діб. Того ж дня Росія попросила про термінове засідання Ради безпеки ООН, а Керченську протоку знову відкрили для комерційного судноплавства.
У той самий день міжнародний трибунал у Парижі постановив стягнути з Росії на користь Ощадбанку 1,3 млрд доларів. Ця новина мала інший характер, але надійшла в той самий період.
Міжнародний вимір 27 листопада
На тлі цих подій саме заява Трампа 27 листопада показала, що інцидент впливає на графік переговорів на найвищому рівні. Зустріч із Путіним на саміті G20 опинилася під питанням, а рішення про неї американський президент пов’язав безпосередньо з поведінкою Росії щодо України.
У внутрішній політиці України тим часом тривали й інші події. Власники автомобілів з іноземною реєстрацією, так звані «євробляхарі», 25 листопада блокували пункти пропуску на західній ділянці кордону.
Логіка послідовності
Хронологія тих днів демонструє швидкий ланцюг рішень. За 25 листопада відбулися зіткнення і засідання РНБО. За 26 листопада парламент ухвалив рішення про воєнний стан, а Росія звернулася до Ради безпеки ООН. 27 листопада з’явилася реакція Вашингтона щодо можливої зустрічі лідерів. Відповідні заяви й рішення ухвалювалися протягом трьох діб.