28 липня 2022: удари по тилу і заява про Херсонщину

28 липня 2022 року війна в Україні поєднала масовані ракетні удари по тилових регіонах, бої на сході та заяву про початок операції на півдні. Паралельно в Європі загострювалася енергетична криза. Розглянемо, як ці лінії зійшлися в одну добу.

Удари по тилу

За повідомленнями того дня, російські війська, розташовані в Білорусі, випустили 25 балістичних ракет по півночі України. Також уперше за кілька тижнів крилаті ракети з Чорного моря вдарили по Київщині: постраждали Буча, Люті́ж і Вишгород. За словами голови Київської обласної адміністрації Олексія Кулеби, поранення дістали щонайменше п’ятнадцятеро людей, серед них п’ятеро цивільних.

Удари торкнулися й центру країни. Російські ракети влучили в Кропивницький і пошкодили об’єкти Кропивницької льотної академії та компанії Air Urga. Загинули п’ятеро людей, ще 25 дістали поранення.

На сході росіяни обстріляли Бахмут на Донеччині з реактивної системи залпового вогню «Ураган». Загинули троє цивільних, ще троє поранені, зруйновано або пошкоджено шість багатоквартирних і шість приватних будинків.

Південь: заява про операцію

Український радник президента Олексій Арестович заявив 28 липня, що розпочалася операція з повернення Херсонської області. Заява спиралася на попередні дні: 26 липня українські сили з допомогою HIMARS завдали удару по Антонівському мосту в Херсонській області. За українськими даними, міст зазнав серйозних пошкоджень, і транспорт не міг ним проїжджати. Київ також повідомляв про знищення складу боєприпасів, артилерії та техніки й про 51 вбитого російського військового.

Росія тим часом 27 липня заявила, що авіаударом по Дніпру знищила понад 100 ракет до HIMARS. Те, що йшлося саме про цю систему, показує: обидві сторони бачили в ній важливий чинник південного напряму.

На Донеччині 27 липня Росія захопила Вуглегірську електростанцію поблизу Світлодарська — другу за потужністю в Україні. Ще 26 липня Україна повідомляла про російські ракетні удари по узбережжю Чорного моря, зокрема по портовій інфраструктурі Одеси та Миколаєва. Отже, удари 28 липня по Київщині й Кропивницькому стали продовженням ракетної кампанії, що охоплювала дедалі ширшу географію.

Енергетичний вимір у Європі

Поза полем бою тиск відчувала й Європа. 27 липня «Газпром» скоротив подачу газу трубопроводом «Північний потік-1» до 20% потужності. Наступного дня, 28 липня, влада німецького Ганновера вимкнула опалення та перейшла на холодний душ у всіх громадських будівлях, а також відключила публічні фонтани. У місті це пов’язували з енергетичною кризою після скорочення поставок «Газпрому».

Окремий сигнал надійшов 26 липня з Філіппін: уряд оголосив про розірвання контракту на 227 мільйонів доларів США на закупівлю 16 російських військових гелікоптерів Мі-17. Причиною назвали ризик санкцій США за законом CAATSA.

Що показує ця доба

У ці дні проявилися три взаємопов’язані процеси: Росія розширювала ракетні удари далеко від лінії фронту, Україна оголошувала про наступальні дії на півдні, а енергетичні рішення Москви й відповідні заходи в Європі та санкційні ризики впливали на рішення в інших країнах. Усе це відбувалося одночасно, і кожна з ліній вимагала від урядів швидких рішень.