28 травня 2026: уряд Латвії та тиск війни навколо

28 травня 2026 року Сейм Латвії схвалив уряд чотирипартійної коаліції на чолі з прем'єр-міністром Андрисом Кулбергсом. Попередня адміністрація Евіки Сіліні розпалася після суперечок про те, як реагувати на підозрілі українські дрони, що залітали в повітряний простір Латвії.

Це рішення цікаве саме механікою: війна на сусідній території стала предметом внутрішньої політичної конкуренції. Питання про дрони не залишилося технічним епізодом безпеки, а призвело до зміни уряду. Коаліційна арифметика з чотирьох партій у такій ситуації означала, що нова більшість мала бути зібрана навколо спільного розуміння, як діяти в подібних інцидентах.

Тло: тиждень напруги навколо війни

У дні перед 28 травня події довкола російсько-української війни залишалися напруженими. 22 травня Путін заявив про удар дрона по гуртожитку та школі в окупованому Старобільську на Луганщині: за його словами, загинули щонайменше шестеро людей, ще десятки поранені. Він звинуватив Україну. Українські військові назвали ці заяви маніпуляцією і повідомили, що уразили підрозділ управління дронами. Пізніше російське Міністерство надзвичайних ситуацій повідомило про 21 загиблого та 42 поранених.

Того ж дня держсекретар США Марко Рубіо сказав, що мирні переговори наразі не ведуться, але Сполучені Штати «готові» взяти участь, якщо вони відновляться. Тобто дипломатичного треку, який міг би знизити напругу, у ці дні не було.

На тлі цього тривали удари по інфраструктурі. 23 травня український дрон спричинив пожежу на нафтовому терміналі «Транснефті» в Новоросійську. 24 травня СБУ повідомила про нічну атаку дронів на нафтоперекачувальну станцію «Второво» у Владимирській області Росії. Того ж дня російська ракетно-дронова атака на Київ забрала життя чотирьох людей, понад сотню поранила та сильно пошкодила, зокрема, Національний музей «Чорнобиль».

У ці ж дні НАТО провела навчання Arcade Strike з ведення дронової війни на невикористовуваній платформі станції лондонського метро Charing Cross, готуючись до можливого конфлікту з Росією.

Що показав цей день

Латвійський епізод вирізняється на цьому фоні тим, що війна позначилася на політиці країни-члена НАТО не через фронт, а через реакцію на безпілотники в її небі. Уряд Сіліні втратив підтримку через розбіжності щодо поводження з цими інцидентами, і 28 травня парламент закрив кризу, затвердивши кабінет Кулбергса.

Для аналітика влади важливий сам порядок подій: спершу суперечка про безпекове рішення, потім розпад коаліції, далі формування нової більшості та голосування в Сеймі. Усе це відбулося на тлі тижня, коли удари по містах і нафтовій інфраструктурі тривали, а переговорів не було.