31 жовтня 2024: «нульова реакція» і удар по Харкову

31 жовтня 2024 року президент України Володимир Зеленський різко засудив Сполучені Штати та європейські країни за, як він оцінив, «нульову реакцію» на розгортання Росією північнокорейських солдатів проти України. Це було одне з ключових повідомлень того дня.

Той самий день приніс і новий удар по цивільних. Російська керована авіабомба влучила в житловий будинок у Харкові. За словами міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, троє людей загинули, ще 35 дістали поранень.

Фон: наступ на сході

За два дні до цього, 29 жовтня, Росія заявила про захоплення міст Селидове та Гірник на Донеччині. Відкриті дані, як повідомлялося, вказували, що російські війська просуваються найшвидше щонайменше за рік, а водночас з’являлися ознаки участі північнокорейців у війні. Йдеться про східний напрям, який охоплює схід України.

Тож заява Зеленського лунала на тлі поєднання трьох обставин: іноземної участі в бойових діях, посиленого тиску на фронті та ударів по містах.

Відлуння в Чечні

У ці ж дні, 29 жовтня, голова Чечні Рамзан Кадиров пообіцяв жорстко відповісти Україні після удару дрона по університету спецпризначення в Гудермесі. За наявними повідомленнями, це була перша відома атака дрона Збройних сил України на територію Чечні.

Що показав цей день

У підсумку 31 жовтня 2024 року склався з політичного й військового вимірів. Політичний: Київ відкрито вимагав від партнерів відповіді на залучення північнокорейських військових. Військовий: удар по Харкову з людськими жертвами та просування росіян на Донеччині. Заяви й події того дня показували, що війна одночасно точилася на фронті, у містах і в дипломатичних оцінках союзників.