8 липня 2024: удар по Україні й дипломатія навколо війни

8 липня 2024 року Росія завдала масованого ракетного удару по містах України. Удари припали на житлові будинки й цивільну інфраструктуру, зокрема на київську дитячу лікарню «Охматдит». Загинули щонайменше 47 людей, 189 зазнали поранень. Як зазначено згодом у описі подій, атака відбулася вранці та опівдні, а під удар потрапили Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Слов'янськ, Краматорськ і Покровськ; застосовано понад 40 ракет різних типів.

Дипломатичний фон

У той самий день політичні рішення навколо війни ухвалювали в кількох столицях. У Варшаві президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали угоду про безпеку. Вона дозволяє Польщі збивати російські ракети в українському повітряному просторі. На тлі ракетних ударів цей крок мав очевидне практичне значення: йшлося про захист від саме такого типу загроз.

Паралельно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан без попередження вирушив до Пекіна на зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном. Цій поїздці передувала незапланована зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним у п'ятницю, 5 липня. Сам Орбан називав такі поїздки «мирними місіями»; за описом пізніших подій, вони не були узгоджені з партнерами, а маршрут охоплював Київ, Москву, Пекін і США.

У Москві цього дня перебував прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Це був його перший візит до Росії від початку повного вторгнення.

Що показав цей день

У ці години склалися два паралельні виміри війни. Один — удар по українських містах із десятками загиблих. Другий — дипломатичні рухи: візити до Москви й Пекіна та угода між Україною й Польщею.

Різниця між цими підходами помітна в самих рішеннях. Варшавська угода передбачала конкретний механізм захисту неба. Візити до Росії й Китаю, за тогочасними повідомленнями, відбувалися без попереднього оголошення, а в угорського прем'єра — і без узгодження.

Так 8 липня 2024 року поєднав у собі наслідки ракетної атаки та дипломатичні кроки, які відбувалися одночасно з нею.