Енергетичне перемир'я: перші звинувачення за добу

19 березня 2025 року стало першим повним днем після телефонної розмови президента США Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна, у якій вони домовилися про негайне перемир'я щодо енергетичної інфраструктури. Одразу ж з'явилися взаємні закиди, які показали, наскільки крихкою була ця домовленість.

Що домовилися лідери

За повідомленнями від 18 березня, сторони погодилися на негайне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні. Також мали негайно розпочатися додаткові переговори щодо постійного врегулювання. Путін при цьому назвав однією з умов такого врегулювання припинення будь-якої іноземної військової та розвідувальної підтримки України.

Взаємні звинувачення

У ніч на 19 березня російські збройні сили, як повідомлялося, атакували Київ дронами після переговорів між США і Росією. Президент України Володимир Зеленський заявив, що так Росія намагається дискредитувати мирні зусилля Трампа.

У той самий день російське Міністерство оборони заявило, що Україна порушила енергетичне перемир'я, атакувавши дроном нафтобазу в Краснодарському краї. Ще 18 березня російське відомство стверджувало, що ЗСУ нібито п'ятьма штурмами намагалися наступати в Бєлгородській області, і подавало це як спробу дискредитувати мирні переговори Трампа.

Що це означало для процесу

Звернімо увагу на симетрію аргументів: і Київ, і Москва в один і той самий спосіб описували дії протилежного боку, а саме як спробу підважити зусилля американського президента. Така риторика показує, що кожна зі сторін прагнула виглядати прихильною до переговорів і водночас перекласти відповідальність за можливий провал на опонента.

Домовленість стосувалася лише енергетичної інфраструктури, тож будь-який інцидент із нафтобазою чи енергетичним об'єктом одразу ставав предметом суперечки про дотримання умов. Ще 17 березня губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін повідомляв, що внаслідок удару дрона постраждала одна людина та виникла пожежа на енергетичному об'єкті. Отже, удари по таких цілях тривали аж до дня, коли набула чинності домовленість.

У той самий період, 17 березня, президент Зеленський підписав закон, який дозволяє Збройним силам України діяти за кордоном під час воєнного стану. Це окремий рішення, проте воно збіглося з часом активної дипломатії.

Підсумок

Уже на другу добу після розмови лідерів головним змістом процесу стали не умови постійного врегулювання, а суперечки про те, хто і що порушив. Для спостерігачів за ухваленням рішень це типовий момент, коли політична домовленість стикається з відсутністю спільного бачення її виконання. Для самої домовленості це стало першою перевіркою на міцність.