Головна → Думки → Кадрові рішення 18 липня 2022 під час війни
ДумкиКадрові рішення 18 липня 2022 під час війни
Відставка генпрокурорки та керівника СБУ стала центральним управлінським рішенням того дня на тлі обстрілів і підготовки нових наступів.
18 липня 2022 року президент України Володимир Зеленський звільнив генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та очільника Служби безпеки України (СБУ) Івана Баканова. Це рішення стало головним управлінським сигналом дня, коли війна тривала на кількох напрямках одночасно.
Причини: підозри щодо співпраці з Росією
За повідомленнями того часу, понад 60 посадовців цих відомств підозрювали у співпраці з Росією. Окрім того, щодо працівників прокуратури та правоохоронних органів було розпочато 651 справу про держзраду й колабораційну діяльність. Саме масштаб таких підозр дає підстави читати відставки як реакцію на проблему всередині силових структур, а не як рутинну ротацію.
Фон: тиск на фронті й у тилу
У ті самі дні тривали обстріли. 16 липня російські ракети вдарили по Чугуєву на Харківщині: загинули троє цивільних, ще троє зазнали поранень. Понад 50 ракет «Град» поцілили в Нікополь на Дніпропетровщині, там загинули двоє людей. Удари відбулися після того, як російський міністр оборони Сергій Шойгу наказав розширити операції в Україні, аби «захищати Донбас».
У день відставок, 18 липня, російський обстріл Торецька на Донеччині вбив шестеро цивільних. В Україні заявляли, що Росія, схоже, готує новий наземний наступ біля Слов’янська.
Окупована Запоріжжя та ядерна небезпека
Того ж дня Росія оголосила про призначення Антона Кольцова, колишнього голови уряду Вологодської області, прем’єр-міністром військово-цивільної адміністрації окупованої частини Запорізької області. Імовірно, призначення відбулося на кілька днів раніше. Крім того, 16 липня президент «Енергоатому» звинуватив російські війська у використанні Запорізької атомної електростанції для зберігання зброї та обстрілів довколишньої території.
Що це означало для ухвалення рішень
Поєднання кадрових змін у безпековому секторі з посиленням ударів показує, як державні рішення ухвалювали в умовах одночасного зовнішнього й внутрішнього тиску. Для керівництва країни перевірка лояльності силових відомств стала питанням не менш нагальним, ніж оборона на фронті.