Головна → Думки → Орден Білого Орла і дрони над Москвою: два удари 18–19 червня
ДумкиОрден Білого Орла і дрони над Москвою: два удари 18–19 червня

Аналіз подій, що за два дні поєднали польсько-український конфлікт пам'яті та нову ескалацію у війні Росії проти України.
19 червня 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, найвищої державної нагороди Польщі. Причиною стало рішення Зеленського нагородити підрозділ сил спеціального призначення почесним званням «Герої Української повстанської армії». Ця організація вчиняла масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині.
Чому це рішення мало вагу
Польський президент відповів не заявою, а відкликанням нагороди, яку вручають найвищим особам. Це перевело суперечку про історичну пам'ять у площину особистого символічного жесту між двома главами держав. Приводом стала саме назва військового підрозділу, тобто рішення, ухвалене в Києві.
Рішення Зеленського стосувалося військової символіки, а реакція Варшави торкнулася відносин двох держав загалом. Так питання, пов'язане з подіями часів Другої світової війни, вплинуло на сучасні польсько-українські стосунки.
Тло: ескалація 18 червня
Накануні, 18 червня, Україна здійснила найбільшу за весь час атаку дронів на Москву. Ціллю був Московський нафтопереробний завод, пошкоджень зазнали кілька житлових будинків. Мешканці столиці Росії повідомляли про нафтовий дощ і величезні стовпи чорного диму над містом.
Після атаки Зеленський пригрозив Москві: якщо горітиме Україна, горітиме й російська столиця. Так він застеріг від дальших російських ударів по країні.
Росія пообіцяла «масовану відплату». Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що збройні сили відтепер регулярно завдаватимуть «масованих групових ударів» після атаки на Москву.
Що поєднує ці дні
У ці два дні Київ мав справу з двома різними викликами. Один — зовнішній військовий: обіцянка Москви регулярних масованих ударів у відповідь на атаку 18 червня. Другий — дипломатичний: рішення Варшави щодо нагороди 19 червня. Вони не були формально пов'язані, але припали на той самий короткий проміжок.
Для політики ухвалення рішень це показово: символічне рішення щодо назви військової частини спричинило різку реакцію сусідньої держави, а військова операція, що мала продемонструвати спроможність України, викликала погрозу регулярних ударів у відповідь. Обидва епізоди показали, що вибір, зроблений у Києві, одразу отримував відповідь, яка виходила далеко за межі початкового рішення.