Повітряна тривога у Вільнюсі: що змінилося 20 травня

20 травня 2026 року Литва оголосила у Вільнюсі повітряну тривогу після того, як військові виявили сигнал дрона поблизу білоруського кордону. Як повідомлялося, це вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли держава — член ЄС і НАТО наказала населенню йти в укриття.

Ланцюжок подій

Це рішення стало найпомітнішою точкою в послідовності епізодів. Напередодні, 19 травня, Естонія повідомила, що румунський винищувач F-16 НАТО збив над її територією дрон. Його походження описували як ймовірно українське, а збій у польоті пов'язували з впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.

Ще раніше, 18 травня, Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок спільних з Росією навчань, пов'язаних із бойовим застосуванням ядерної зброї.

Що це означає для ухвалення рішень

Литовська тривога показала зміну порогу: загрозу, пов'язану з сигналом дрона біля кордону, визнали достатньою, щоб звернутися безпосередньо до цивільних. Раніше, за повідомленнями, держави східного флангу такого кроку щодо всього населення не робили.

Естонський випадок показав інший вимір: у захисті повітряного простору брали участь літаки союзника по НАТО. Рішення про збиття ухвалювали в умовах, де на траєкторію безпілотника, за повідомленнями, впливала радіоелектронна боротьба.

Окремо 18 травня в Україні набрав чинності закон, що спрощує легалізацію іноземного персоналу, який служить у Збройних силах України та Національній гвардії. До подій у Балтії його не пов'язували, але він належить до тих самих днів.

За три дні, з 18 до 20 травня, регіон пройшов шлях від оголошення навчань до першої цивільної тривоги в столиці держави НАТО. Кожна країна діяла у власних межах повноважень, але разом ці рішення окреслили нову практику реагування на небезпеку з повітря.