Головна → Думки → Угода про Rafale: рішення, яке мало фінансуватися з заморожених активів
ДумкиУгода про Rafale: рішення, яке мало фінансуватися з заморожених активів
Аналіз підписаної Україною і Францією домовленості про закупівлю до 100 винищувачів та її фінансової логіки.
17 листопада 2025 року Україна підписала з Францією угоду, за якою може отримати до 100 винищувачів Rafale. Окрім літаків, домовленість охоплює засоби протиповітряної оборони, боєприпаси та дрони.
Фінансування як ключовий елемент
Найзначущішою частиною повідомлень була не лише кількість літаків, а й джерело коштів. Обидва уряди заявили, що частково угоду профінансують за рахунок запропонованого використання заморожених російських активів. Тобто рішення про озброєння одразу пов'язали з рішенням про долю цих активів.
У формулюванні йдеться саме про пропоноване використання. Отже, фінансова частина залежала від подальших політичних ухвал, а не лише від підпису під двосторонньою угодою.
Комплексний пакет
У документі не обмежилися авіацією. Згадані протиповітряна оборона, боєприпаси й дрони показують, що сторони розглядали пакет як поєднання різних видів озброєння, а не окрему закупівлю літаків.
Тло того дня
Цього ж дня російський ракетний удар по житловому району Балаклії на Харківщині вбив трьох людей і поранив ще десятьох. На тлі таких обстрілів тема протиповітряної оборони в пакеті домовленостей мала очевидну практичну вагу.
За день до того, 16 листопада, у Польщі, в районі Жичина Гарволінського повіту, розслідували пошкодження залізничної колії як можливий диверсійний акт. Підозрюваними поліція назвала двох громадян України.
Угода з Францією лишалася головною політичною подією 17 листопада 2025 року: вона поєднала питання безпеки та фінансів і показала, що подальші кроки залежатимуть від рішень щодо заморожених активів.