Вісбаден і Будапешт: два сигнали про підтримку України

15 липня 2024 року в європейській політиці з'явилися два рішення, які по-різному стосувалися війни Росії проти України: одне будувало інституційну опору для підтримки, друге оголошувало політичний бойкот.

Перше стосувалося безпеки. НАТО відкрило у Вісбадені, Німеччина, новий командний центр. Він мав планувати та координувати підтримку українських військових у межах програми НАТО із забезпечення безпеки та підготовки для України (NATO Security Assistance and Training for Ukraine). Тобто допомога отримувала окремий координаційний осередок.

Друге рішення було політичним. Європейська комісія оголосила, що найвищі посадовці Євросоюзу, зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, не відвідуватимуть неформальних зустрічей, які проводить Угорщина під час ротаційного головування в ЄС. Причиною стали поїздки угорського прем'єра Віктора Орбана до Росії та Китаю, що стосувалися російського вторгнення в Україну, — у повідомленні їх назвали самочинними.

Що це означало

У межах одного дня проступив контраст. Частина союзників закріплювала практичну підтримку українських сил, тоді як в ЄС виникла суперечка щодо того, хто і як говорить від імені Союзу про війну. Бойкот став реакцією на дії голови уряду країни, що головує в Раді ЄС.

На тлі цих рішень війна тривала. 13 липня 2024 року російський подвійний удар по селу Буди на Харківщині вбив двох людей, ще 25, серед них двох дітей, зазнали поранень.