1 березня 2022: дипломатія і зброя поруч

1 березня 2022 року політичні рішення довкола війни в Україні рухалися одразу кількома напрямами: євроінтеграційним, санкційним, дипломатичним і військовим. Разом вони показали, як швидко союзники та сама Україна переводили заяви в практичні кроки.

Євроінтеграція

Наприкінці попереднього дня, 28 лютого, президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство країни в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і висловила бажання бачити країну в європейській родині. Уже 1 березня Європарламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС. Отже, між підписанням документа та формальним кроком інституції ЄС минула лише доба.

Санкції та підтримка

Прем’єр-міністр Андорри Хав’єр Еспот 1 березня оголосив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт. Він мав дати Генеральній раді змогу ухвалити нормативну базу для економічних санкцій щодо Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які Євросоюз вважає пов’язаними з вторгненням. Як повідомлялося, це був перший випадок, коли Андорра застосувала санкції щодо іншої країни.

Раніше, 28 лютого, прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон оголосила про відправлення в Україну військового спорядження, зокрема протитанкових гранатометів. Це означало відхід від доктрини не постачати зброю країнам, що перебувають в активному конфлікті.

Того ж 28 лютого українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За даними української влади, ідеться про 70 літаків: 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем’єр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із безпеки Жозеп Боррель згодом уточнив, що передачі відбувалися двосторонньо, від окремих держав-членів, а не від самого ЄС.

Переговорний трек

Радник президента України Михайло Подоляк 28 лютого повідомив, що розпочалися мирні переговори, під час яких Україна вимагала припинення вогню. Тоді ж офіс президента Франції Емманюеля Макрона заявив, що в телефонній розмові Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.

У 1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Бойова картина й невизначеність

За даними української розвідки, ЗСУ зірвали замах на Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих бійців, відомих як «кадировці», які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

На півночі ситуація залишалася неоднозначною. Високопосадовець українських сил територіальної оборони повідомив, що підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь казала, що не направлятиме свої збройні сили в Україну.

Що це означає

У підсумку 1 березня 2022 року поєднувалися формальні кроки (прийняття заявки Європарламентом), національні рішення щодо санкцій і постачань та спроби налагодити переговори. Водночас суперечливі повідомлення про Білорусь показували, що інформація з фронту не завжди збігалася з офіційними оцінками.