1 березня 2022: дипломатія, санкції і заявка до ЄС

1 березня 2022 року європейський напрямок рішень виглядав для України найконкретнішим: Європейський парламент формально прийняв її заявку на членство в Європейському Союзі. Попереднього дня, 28 лютого, цю заявку підписав Президент України Володимир Зеленський.

Шлях заявки

У ті самі дні, 28 лютого, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС. За її словами, ця країна — одна з європейців, і вони хочуть бачити її в європейській сім'ї. Отже, політичний сигнал із Брюсселя передував процедурному кроку Європарламенту від 1 березня.

Переговори і посередники

Дипломатичний трек розвивався паралельно. 28 лютого радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що мирні переговори розпочалися. Україна під час них вимагала припинити вогонь. Того ж дня адміністрація президента Франції повідомила про телефонну розмову Емманюеля Макрона з російським президентом: за її заявою, Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити удари по цивільних і цивільній інфраструктурі та убезпечити основні дороги.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом щодо припинення вогню. Китайський міністр закордонних справ Ван І у відповідь заявив, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Також Китай висловив жаль через конфлікт.

Санкції та зброя

Міжнародна підтримка набувала й практичних форм. Прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот 1 березня оголосив, що в середу в терміновому порядку внесе до парламентської процедури законодавчу базу для економічних санкцій проти Росії, щоб Генеральна рада могла її схвалити. Закон мав передбачати заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, які ЄС пов'язує з вторгненням в Україну. Як повідомлялося, це був перший випадок в історії Андорри, коли санкції застосували щодо іноземної держави.

За день до того, 28 лютого, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон оголосила про відправлення в Україну військового спорядження, зокрема протитанкових гранатометів. Це був відступ від доктрини не постачати зброю державам, що перебувають в активному конфлікті.

У той самий день українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. Український уряд заявив, що ЄС передає 70 літаків: 28 МіГ-29 від Польщі, 12 від Словаччини, 16 від Болгарії та 14 Су-25 від Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирило Петков сказав, що відхилив таке прохання. Згодом верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель уточнив, що передачі відбувалися двосторонньо, між окремими державами-членами, а не від самого Євросоюзу.

Північний фронт і київська безпека

1 березня з'явилися суперечливі повідомлення про Білорусь. За словами високопосадовця українських сил територіальної оборони, підрозділи Сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Білорусь раніше говорила, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.

У той же день, за інформацією української розвідки, Збройні сили України зірвали план замаху на Зеленського: вони знищили групу чеченських воєнізованих бійців, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Підсумок дня

День 1 березня 2022 року показав, як рішення ухвалювалися одночасно на кількох рівнях: у європейських інституціях, у столицях, що готували санкції та постачання, і в дипломатичних контактах щодо припинення вогню. Водночас інформація з півночі країни залишалася неоднозначною: твердження територіальної оборони та офісу президента розходилися.