1 березня 2022: дипломатичний та політичний фронт війни

1 березня 2022 року, на шостий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, політичні рішення відбувалися паралельно з бойовими діями. Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС. Заявку напередодні, 28 лютого, підписав президент України Володимир Зеленський, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС і що її хочуть бачити в європейській сім'ї.

Європейський напрям

Послідовність кроків була стрімкою: підпис заявки 28 лютого, а вже 1 березня — формальне прийняття її Європейським парламентом. Заява фон дер Ляйєн з політичного боку підсилила цей сигнал. Водночас самі факти не вказують, що процес членства завершився чи мав якісь визначені строки; йдеться про перші політичні кроки.

Поряд із цим тривало і військове забезпечення. 28 лютого українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За повідомленням української влади, йшлося про 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирило Петков заявив, що відхилив таке прохання. Верховний представник ЄС із питань безпеки Жозеп Боррель пізніше уточнив, що передачі здійснювалися двосторонньо окремими державами-членами, а не самим ЄС. Це розходження показує, як по-різному країни оформлювали свою допомогу.

Швеція також змінила підхід: прем'єр-міністерка Магдалена Андерссон оголосила про відправлення в Україну військового спорядження, зокрема протитанкових гранатометів. Це означало відхід від доктрини не постачати зброю країнам, що перебувають в активному конфлікті.

Санкції

На санкційному напрямі 1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що в середу внесе в терміновому порядку до парламентської процедури законопроєкт, який дозволить Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які ЄС вважає пов'язаними з вторгненням. Як зазначалося, для Андорри це був перший випадок застосування санкцій проти іноземної держави.

Переговори і посередництво

Дипломатична робота йшла кількома каналами. 28 лютого радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори, і Україна під час них вимагала припинення вогню. Офіс президента Франції Емманюеля Макрона заявив, що в телефонній розмові російський президент підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення ударів по цивільних особах та цивільній інфраструктурі й убезпечення основних автошляхів.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для досягнення припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди і посприяти припиненню вогню. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Військова картина

У той самий день з'явилися суперечливі повідомлення про Білорусь. За словами високопосадовця територіальної оборони України, підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Білорусь раніше заявляла, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.

Крім того, за інформацією української розвідки, Збройні сили України зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих бойовиків, відомих як кадирівці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Що показує цей день

У підсумку 1 березня 2022 року політичні рішення стосувалися одразу кількох напрямів: європейської перспективи України, іноземної військової допомоги, санкційного тиску та пошуку шляхів до припинення вогню. Кожен із них мав своїх учасників і свою логіку, а оцінки військової ситуації, зокрема щодо Білорусі, залишалися суперечливими.