11 березня 2022: санкції, сигнали переговорів і блокування Instagram

11 березня 2022 року політичні рішення довкола війни в Україні рухалися одразу в кількох напрямах: санкційному, дипломатичному та інформаційному. Президент США Джо Байден оголосив про скасування для Росії режиму найбільшого сприяння в торгівлі. Водночас у Москві й Києві заговорили про можливу зустріч Володимира Путіна та Володимира Зеленського.

Санкції: удар по торговому статусу

Байден повідомив, що США скасують для Росії статус найбільшого сприяння в торгівлі, діючи в координації з Європейським Союзом і «Групою семи». Окрім цього, Вашингтон оголосив заборону на імпорт російських морепродуктів, алкоголю та діамантів. Американським громадянам заборонили нові інвестиції в Росію, а експорт банкнот США до Росії став кримінальним злочином.

Накануні, 10 березня, Путін визнав, що санкції створили для Росії проблеми. Водночас він назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами.

Переговорний трек

У той самий день Путін під час зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком заявив про «позитивні зрушення» в переговорах з Україною. Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Путін відкритий до зустрічі з Зеленським. Ігор Жовква, заступник керівника Офісу Президента України, відповів, що Зеленський готовий розмовляти з Путіним у будь-який момент, коли той буде готовий.

Цим заявам передали переговори в Анкарі, що відбулися 10 березня. Тоді міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провели розмову. Це були найвищі за рівнем переговори між двома країнами від початку вторгнення. Перемир’я досягти не вдалося, але сторони обговорили можливість зустрічі Зеленського й Путіна.

Того ж дня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна готова прийняти капітуляцію Росії «з розумінням».

Ринки реагують

Заяви Путіна про прогрес у переговорах позначилися на біржах. Ціни акцій у США та на інших світових ринках зросли, а індекс Dow піднявся на 300 пунктів.

Економічна війна в Україні

У Верховній Раді України 10 березня почали розглядати новий закон, який дозволив би примусово вилучати всі активи громадян Росії, а також українців, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнає російськими колаборантами. За тиждень до того було схвалено законопроєкт про примусове вилучення активів російського уряду та російських компаній.

Інформаційний фронт

Росія 11 березня заблокувала доступ до Instagram. Причиною назвали рішення компанії Meta Platforms допустити «заклики до насильства» щодо російських військових в Україні та погрози смертю Путіну.

Між тим 10 березня Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства проти росіян і російських військових у контексті війни. Це зазвичай заборонено, про що йшлося у внутрішніх листах. Речник Meta пояснив, що через вторгнення компанія тимчасово допустила форми політичного висловлювання, які порушують правила, зокрема «смерть російським загарбникам». Заклики до насильства проти російських військовополонених і достовірні заклики до насильства проти російських цивільних залишилися забороненими. Погрози смертю Путіну та Лукашенку дозволили. Meta також зробила вузький виняток для вихваляння полку «Азов» виключно в контексті оборони України або його ролі в Національній гвардії України.

Набір іноземців

У той самий день Росія дозволила іноземним добровольцям вступати до її збройних сил. Міністр оборони Сергій Шойгу повідомив, що отримав близько 16 тисяч заяв, переважно від людей із Близького Сходу.

Підсумок дня

За даними того дня, санкційний тиск посилився, а публічна риторика про зустріч лідерів змінилася на користь переговорів. Паралельно тривали рішення, що стосувалися активів, соціальних мереж і комплектування армії.