12 квітня 2022: слово «геноцид», арешт Медведчука і візит президентів

12 квітня 2022 року кілька політичних сигналів збіглися в часі: президент США Байден уперше використав слово «геноцид» щодо подій в Україні, СБУ затримала Віктора Медведчука, а до Києва приїхали президенти чотирьох країн регіону. Разом ці події показують, як у воєнний час ухвалюються і подаються рішення.

Слово «геноцид»

Під час заходу в Айові Байден уперше вжив цей термін для опису подій в Україні. Президент Зеленський назвав цей жест справжніми словами справжнього лідера. Сам він уперше використав це слово 3 квітня, говорячи про різанину в Бучі. Отже, термін спершу прозвучав у Києві, а за кілька днів його повторив американський президент.

До цього, 11 квітня, Зеленський казав, що російські війська, відступаючи з північних районів, залишили десятки, якщо не сотні тисяч нерозірваних мін, і оцінив це як воєнний злочин. Така лексика формувала тло для дня, коли було вжито найсильніше формулювання.

Медведчук і обмінна логіка

У той самий день Зеленський повідомив у Telegram, що Віктора Медведчука, ключового проросійського українського політика й олігарха, затримано в результаті спецоперації СБУ. Президент заявив про плани використати його в майбутньому обміні на українських військовополонених. Тобто затримання одразу було пов’язане не лише з внутрішньою політикою, а й з гуманітарним питанням про полонених.

Візит до Києва

Президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії відвідали Київ, зокрема Маріїнський палац. Мета, як повідомлялося, полягала в тому, щоб надіслати потужний сигнал спільної європейської солідарності з Україною й обговорити подальшу політичну та військову підтримку. Лідери також побували в Бородянці, де ймовірно вчинялися воєнні злочини.

Окремий епізод стосувався президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Він пропонував приїхати разом із польським і балтійськими колегами, але в Києві таку поїздку вважали небажаною. Причиною, як вважається, були його тісні стосунки з Росією на попередніх політичних посадах. Склад делегації, отже, також став політичним повідомленням.

Фронт і зовнішній тиск

Військова ситуація залишалася напруженою. 11 квітня генерал Валерій Залужний, головнокомандувач Збройних сил України, повідомляв про інтенсивні бої й бомбардування в обложеному Маріуполі. Зеленський казав, що облогу можна було б зняти за наявності належного військового озброєння, і того ж дня заявив, що місто повністю зруйноване, а кількість загиблих обчислюється десятками тисяч. 12 квітня речник Запорізької обласної військової адміністрації полковник Іван Арєф’єв повідомив про п’ятигодинний бій у Пологівському районі: підрозділи місцевої бригади територіальної оборони зайняли частину району, але російські підкріплення змусили їх відступити.

На міжнародному напрямі 11 квітня Моді й Байден провели віртуальну зустріч. Індія залишалася позаблоковою, трималася своєї позиції попри зростаючий тиск США та підтримувала завершення війни, не критикуючи Росію. Того ж дня міністр фінансів Росії Антон Силуанов, відповідаючи на пониження рейтингу боргу агентством S&P до «SD», заявив, що уряд готується звертатися до суду, аби змусити інвесторів прийняти платежі.

Підсумок

День 12 квітня 2022 року показав кілька паралельних ліній: словесну ескалацію з боку союзників, силову операцію всередині країни з прицілом на обмін полоненими та демонстративну європейську солідарність. Водночас запит на зброю для Маріуполя, про який говорив Зеленський, лишався невирішеним.