13 квітня 2022: Київ між візитом союзників і погрозами Москви

13 квітня 2022 року політичний порядок денний в Україні визначали три речі: підтримка з-за кордону, нові обіцянки військової допомоги та жорсткі заяви Москви у відповідь. Цей день був продовженням подій попередніх діб, коли в Києві відбулася низка важливих зустрічей.

Візит чотирьох президентів

У ці дні в Києві перебували президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії — Анджей Дуда, Гітанас Науседа, Егілс Левітс і Алар Карис. За повідомленнями, вони зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським. Візит, про який повідомляли ще 12 квітня, мав «надіслати потужний сигнал спільної європейської солідарності з Україною» й обговорити подальшу політичну та військову підтримку.

Лідери побували в Маріїнському палаці, а також відвідали місця ймовірних воєнних злочинів у сусідній Бородянці. Окремою деталлю стала історія з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром: він пропонував приїхати разом з польським і балтійськими колегами, але в Києві таку поїздку вважали «небажаною». Причиною називали його тісні стосунки з Росією на попередніх політичних посадах.

Слово «геноцид» і реакції

Наприкінці попереднього дня президент США Джо Байден вперше назвав події в Україні «геноцидом» — під час заходу в Айові. Зеленський оцінив це як «справжні слова справжнього лідера»; сам він уперше вжив це слово 3 квітня щодо різанини в Бучі. 13 квітня до дискусії долучився президент Колумбії Іван Дуке: в інтерв'ю він заявив, що те, що відбувається в Україні, є геноцидом, і це має припинитися. Його заяву пов'язували з тим, що Колумбія збільшила виробництво енергії, аби допомогти задовольнити потреби західного світу після припинення поставок з Росії.

Новий пакет зброї зі США

У той самий день США оголосили про додаткову безпекову допомогу Україні на 800 мільйонів доларів. До пакета входили 11 гелікоптерів Мі-17, 18 гаубиць калібру 155 мм, 300 додаткових безпілотників Switchblade та радіолокаційні системи, здатні відстежувати вхідний вогонь і точно визначати його джерело. Частина посадовців адміністрації Байдена ще кілька тижнів тому вважала такий крок надто ризикованим з погляду ескалації.

Це перегукувалося із закликом Зеленського 11 квітня: за його словами, облогу Маріуполя можна було б зняти за наявності належного озброєння. Того ж дня він заявляв, що місто «повністю зруйноване», а кількість загиблих обчислюється десятками тисяч. Генерал Валерій Залужний, головнокомандувач Збройних сил України, повідомляв про інтенсивні бої й бомбардування протягом усього дня.

Відповідь Москви

Реакція Росії не забарилася. Міністерство оборони РФ заявило, що почне завдавати ударів по українських «центрах ухвалення рішень», зокрема по президенту Зеленському, і командних центрах у Києві, якщо українські сили продовжать атаки на російську територію. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков назвав автомобілі США та НАТО, що перевозять зброю територією України, «законними військовими цілями».

Інші лінії конфлікту

На фронті 12 квітня у Пологівському районі тривав п'ятигодинний бій. За словами речника Запорізької обласної військової адміністрації полковника Івана Арєф'єва, підрозділи місцевої бригади територіальної оборони зайняли частину району, але російські підкріплення змусили їх відступити. Того ж дня Зеленський повідомив у Telegram про затримання Віктора Медведчука, проросійського українського політика й олігарха, у ході «спецоперації» СБУ. За повідомленням, президент планував використати його в майбутньому обміні на українських військовополонених.

У підсумку 13 квітня 2022 року склався у ряд сигналів: союзники демонстрували присутність у Києві, Вашингтон розширював допомогу, а Москва відповідала публічними погрозами.