14 березня 2022: переговори, безпольотна зона й тиск на Київ

14 березня 2022 року, на 19-й день повномасштабного російського вторгнення, дипломатичний порядок денний формувався заявами попередніх днів: Київ одночасно говорив про переговори і вимагав від Заходу закрити небо.

Два треки: перемовини та безпольотна зона

У неділю, 13 березня, президент України Володимир Зеленський знову закликав запровадити безпольотну зону над Україною. За його словами, до падіння російських ракет на територію НАТО лишається лише питання часу. Це був не просто повторений заклик: Київ прямо пов’язував безпеку Альянсу з тим, що відбувається в українському небі.

Паралельно тривав переговорний процес. Зеленський заявляв, що мета зустрічей делегацій Росії та України — забезпечити пряму розмову між ним і президентом Росії Володимиром Путіним. Тобто делегаційний формат подавався як інструмент, а не самоціль.

Ознаки руху

13 березня український переговорник і радник президента Михайло Подоляк та російський делегат Леонід Слуцький говорили про ознаки прогресу. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що Росія готова до переговорів про припинення вогню. Збіг оцінок з обох боків і з боку Вашингтона робив переговорний трек помітнішим, хоча жодних домовленостей ці заяви не фіксували.

За день до того, 12 березня, Зеленський казав, що переговори про припинення вогню варто провести в Єрусалимі, а прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет міг би позитивно вплинути на них. Так Київ пропонував розширити коло посередників.

Ціна війни на місцях

Поряд із дипломатією фіксувалися події на місцях. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, російські військові викрали міського голову Дніпрорудного Євгена Матвєєва. Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що електропостачання відновлено на території колишньої Чорнобильської станції.

Що важливо в сукупності

У ці дні Україна діяла одночасно у трьох площинах: публічний тиск на союзників щодо захисту неба, пошук формату, що виведе на прямі переговори лідерів, і інформування світу про дії російських військових проти місцевої влади. Міжнародний контекст був ширшим: 14 березня міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян звернувся до Мінської групи ОБСЄ з проханням допомогти розпочати мирні переговори з Азербайджаном. Це була окрема тема, не пов’язана з війною в Україні, але вона показувала, що дипломатичні механізми залишалися затребуваними і в інших конфліктах регіону.