15 березня 2022: санкції, Сенат і візит до Києва

15 березня 2022 року, на двадцять першу добу повномасштабного вторгнення, політичні рішення ухвалювалися одразу на кількох рівнях: у санкційному протистоянні, у союзницькій підтримці та всередині самої України.

Санкційна спіраль

Росія того дня запровадила санкції проти президента США Джо Байдена, держсекретаря Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та колишньої держсекретарки Гілларі Клінтон. Як повідомлялося, це була відповідь на санкції США проти російських посадовців.

Окремий крок стосувався Канади: під російські санкції потрапили прем’єр-міністр Джастін Трюдо, міністерка закордонних справ Мелані Жолі, генерал Вейн Айр і більшість членів канадського парламенту. Усім їм заборонили в’їзд до Росії.

У той самий день Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка. Отже, 15 березня обмеження діяли в обидва боки: Захід розширював перелік тих, кого карає, а Москва відповідала символічними персональними забороненими списками.

Сенат, бюджет і допомога

Сенат США одностайно ухвалив двопартійну резолюцію, яка оголошує президента Росії Володимира Путіна воєнним злочинцем і закликає до його розслідування Міжнародним кримінальним судом. Рішення було неоднозначним за формою: резолюція не змінювала фактичного стану справ, але зафіксувала єдину позицію обох партій.

У той же день Джо Байден підписав бюджетний закон на 1,5 трильйона доларів, що містить 13,6 мільярда доларів допомоги Україні. Це конкретне фінансове рішення, яке супроводжувало політичні заяви.

Підтримка з Європи

Прем’єр-міністри Польщі, Словенії та Чехії потягом поїхали до Києва, щоб зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Денисом Шмигалем. Мета візиту, як повідомлялося, полягала в демонстрації безумовної підтримки Європейського Союзу суверенітету й незалежності України. Поїздка до столиці під час війни сама по собі була політичним сигналом.

Внутрішньополітичні зрушення

У Верховній Раді України народного депутата Іллю Ківу від проросійської «Опозиційної платформи — За життя» позбавили депутатського статусу. Ще четверо депутатів вийшли з партії. Таким чином, війна впливала й на розстановку сил усередині парламенту, зокрема в проросійському політичному таборі.

Питання НАТО і переговорна лінія

Того ж дня Зеленський визнав, що Україна не зможе вступити до НАТО. Це заява про межі можливого в безпековій політиці. Напередодні, 13 березня, він знову закликав закрити небо над Україною, наголосивши, що лише питання часу, коли російські ракети впадуть на територію НАТО. Тоді ж він сказав, що мета переговорів між делегаціями Росії та України полягає в забезпеченні прямої розмови між ним і Путіним.

У підсумку 15 березня 2022 року склався такий політичний малюнок: Росія і Захід обмінювалися персональними санкціями, США поєднали символічне рішення Сенату з конкретним фінансуванням, європейські лідери приїхали до Києва, а Україна водночас коригувала власні ставлення до НАТО й наводила лад у парламентській політичній палітрі.