16 березня 2022: санкції, допомога і сигнали про компроміс

16 березня 2022 року одночасно відбулися кілька подій, які показували, як сторони війни та їхні партнери розставляли акценти: Вашингтон оголосив про нову допомогу Україні, Москва говорила про надію на компроміс щодо припинення вогню, а російський президент Володимир Путін виступив із різкими заявами про «п'яту колону».

Допомога й сигнали Вашингтона

Президент США Джо Байден оголосив про додаткові 800 мільйонів доларів «безпекової допомоги» Україні. Пакет охоплював 800 зенітних систем, тисячі протитанкових ракет і бойових дронів. Днем раніше, 15 березня, Байден підписав бюджетний закон на 1,5 трильйона доларів, що містив 13,6 мільярда доларів допомоги Україні.

Того ж 15 березня Сенат США одностайно ухвалив двопартійну резолюцію, яка визнавала Путіна воєнним злочинцем і закликала до розслідування Міжнародним кримінальним судом. Окремо США запровадили додаткові санкції проти президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Відповідь Москви

Росія 15 березня внесла до санкційних списків Байдена, держсекретаря Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та колишню держсекретарку Гілларі Клінтон. Це було відповіддю на американські санкції проти російських посадовців. Того ж дня Росія запровадила санкції щодо прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, міністерки закордонних справ Мелані Жолі, генерала Вейна Айра та більшості членів канадського парламенту; їм заборонено в'їзд до Росії.

Таким чином обмінюватися санкціями Москва й Захід продовжували паралельно з наданням зброї: перша лінія відповіді стосувалася персональних обмежень, друга — військового постачання.

Риторика Путіна і слова про компроміс

16 березня Путін звернувся до міністрів щодо ситуації в Україні та російської економіки. За повідомленнями, він сказав, що російських «зрадників» і «покидьків» суспільство виплюне, як комаху, що випадково залетіла до рота, а також звинуватив так звану «п'яту колону» у спробах зруйнувати країну зсередини.

У той самий день міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що є надія досягти компромісу, спрямованого на припинення вогню. Заява прозвучала на тлі внутрішньої риторики, яка не залишала місця для поступок власним опонентам, і водночас на тлі нових поставок зброї Україні.

Київ: політичні та дипломатичні рішення

15 березня президент України Володимир Зеленський визнав, що Україна не зможе вступити до НАТО. Цього ж дня до Києва потягом приїхали прем'єр-міністри Польщі, Словенії та Чехії, щоб зустрітися із Зеленським і прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. Мета візиту — продемонструвати «безумовну підтримку» Європейського Союзу суверенітету й незалежності України.

У внутрішній політиці Верховна Рада України 15 березня позбавила мандата Іллю Киву, представника проросійської «Опозиційної платформи — За життя». Ще четверо депутатів вийшли з партії.

Що показує ця картина

На 16 березня 2022 року складалися три паралельні лінії. Перша — зростання військової та фінансової підтримки України з боку США. Друга — взаємні санкції між Росією та західними державами, які стосувалися вже вищих посадовців. Третя — суперечливі сигнали з Москви: заява Лаврова про надію на компроміс і водночас виступ Путіна із жорсткою оцінкою внутрішніх критиків.

Для Києва це означало поєднання політичних рішень, зокрема визнання неможливості вступу до НАТО, з дипломатичною підтримкою європейських партнерів, яка проявилася у візиті трьох прем'єрів. Поза українським контекстом 14 березня міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян попросив Мінську групу ОБСЄ допомогти розпочати мирні переговори з Азербайджаном, що додає регіональний вимір до тогочасного порядку денного.