2 березня 2022: дипломатія та тиск довкола війни

На 2 березня 2022 року російське вторгнення в Україну тривало вже шостий день, і політичні рішення ухвалювалися одночасно в кількох площинах: європейській, санкційній, переговорній та інформаційній. Опорою для оцінки цього дня є повідомлення, оприлюднені 2 березня та в попередні дні.

Європейський вимір

Найвиразнішим політичним сигналом стала євроінтеграція. 28 лютого президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство країни в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і сказала, що хоче бачити її в європейській родині. 1 березня Європейський парламент формально прийняв заявку України.

Послідовність кроків показує, що за два дні заявка пройшла шлях від підпису до формального прийняття одним із інститутів ЄС. Водночас наявні повідомлення не містять рішень щодо подальших процедур, тож інтерпретувати ці кроки як завершений процес не було підстав.

Санкції та допомога

Санкційний тиск розширювався і за межами великих держав. 1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав передбачати заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, які ЄС пов'язує з вторгненням. Як повідомлялося, це був перший випадок в історії Андорри, коли санкції застосували щодо іншої країни.

У військовій площині 28 лютого українська влада повідомила про передавання Україні 70 винищувачів країнами ЄС: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС із питань безпеки Жозеп Боррель згодом уточнив, що передавання відбувалося двосторонньо, силами окремих держав-членів, а не від імені самого ЄС. Водночас українські льотчики почали прибувати до Польщі, щоб приймати літаки.

Переговори й посередництво

28 лютого радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що мирні переговори розпочалися; Україна під час них вимагала припинення вогню. Того ж дня, за повідомленням канцелярії президента Франції Еммануеля Макрона, Володимир Путін під час телефонної розмови підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення атак на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечення основних доріг.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай посприяти в посередництві щодо припинення вогню. Китайський міністр закордонних справ Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Інформаційна невизначеність і внутрішній протест

Частина повідомлень залишалася суперечливою. 1 березня високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив, що підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України відповів, що доказів цього немає. Раніше Білорусь заявляла, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.

У той самий день українська розвідка повідомила, що Збройні сили України зірвали замах на Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадирівці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Додатковий політичний вимір мав протест у самій Росії. 2 березня опозиційний лідер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та світі, а також до протестів проти президента Росії Володимира Путіна.

Підсумок дня

Картина 2 березня 2022 року складалася з паралельних процесів: швидкого формального руху України до ЄС, поширення санкцій, дискусії про постачання літаків, дипломатичних контактів і неузгоджених оцінок щодо Білорусі. Повідомлення про переговори та заяви про готовність до зобов'язань існували поруч із триваючими бойовими діями, а визначити їхній результат на той момент було неможливо.