2 березня 2022: дипломатичний тиск і ранні кроки Києва

На 2 березня 2022 року політичний ландшафт навколо вторгнення Росії в Україну складався з кількох паралельних треків: євроінтеграційного, санкційного, переговорного та внутрішньоросійського. Цей матеріал розбирає, що саме було відомо на цю дату і як ці треки поєднувалися.

Протести в Росії

У цей день опозиційний лідер Росії Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та світі, а також до протестів проти президента Володимира Путіна. Заклик став частиною ширшої хвилі протестів проти вторгнення.

Євроінтеграційний трек

Найпомітнішим політичним рішенням попередніх днів стала заявка на членство в Європейському Союзі. 28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав її. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвавши її однією з «нас» і побажавши бачити в європейській сім'ї. 1 березня Європарламент формально прийняв заявку України.

Тобто за два дні документ пройшов шлях від підпису до формального прийняття однією з інституцій ЄС. Водночас факти цього періоду фіксують саме прийняття заявки, а не рішення про членство.

Військова допомога та її юридична рамка

28 лютого українська влада повідомила, що ЄС передає її авіації 70 винищувачів: 28 МіГ-29 з Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Пілоти ЗСУ почали прибувати до Польщі, щоб прийняти літаки. Проте прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що відхилив такий запит. Пізніше шеф дипломатії ЄС Жозеп Боррель уточнив, що передачі здійснюють двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Союз. Ця колізія показує розрив між заявами Києва та реальним розподілом повноважень усередині ЄС.

Санкції

Санкційний тиск розширювався й за межі найбільших гравців. 1 березня прем'єр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що ініціює термінову парламентську процедуру, аби Генеральна рада ухвалила рамку для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які ЄС пов'язує з вторгненням. Як зазначалося, для Андорри це перший випадок застосування санкцій проти іноземної держави.

Переговорний і посередницький треки

28 лютого радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що розпочалися мирні переговори; українська сторона під час них вимагала припинення вогню. Того ж дня, за повідомленням канцелярії президента Франції Емманюеля Макрона, Путін у телефонній розмові підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити головні дороги.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом щодо припинення вогню. Китайський міністр закордонних справ Ван І відповів, що Китай готовий сприяти досягненню домовленості між Росією та Україною. Пекін також висловив жаль через конфлікт.

Військово-політичні сигнали

У ці дні з'являлися й суперечливі повідомлення. Високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив, що підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заперечив наявність доказів цього, а Білорусь раніше стверджувала, що не направлятиме свої збройні сили в Україну. Окремо за українськими розвідувальними даними повідомлялося, що ЗСУ зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих бійців, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Що це означало для ухвалення рішень

Станом на 2 березня 2022 року Київ діяв одночасно в кількох напрямках: добивався політичного зближення з ЄС, шукав зброю та авіацію, залучав посередників і вів переговори. Відповіді партнерів були різними за формою: інституційне прийняття заявки, національні санкційні закони, двосторонні поставки та дипломатичні пропозиції. Водночас окремі заяви, як-от про білоруські підрозділи чи передачу літаків, одразу зустрічали уточнення або заперечення, і це показує, наскільки швидко змінювалася інформаційна картина.