2 березня 2022: дипломатичний тиск навколо війни в Україні

2 березня 2022 року дипломатичний і політичний фон російського вторгнення в Україну формувався одразу на кількох напрямах: європейська інтеграція, санкційний тиск, пошук посередників і внутрішній протест у Росії. Цей аналіз спирається на повідомлення цього дня та попередніх днів.

Протест і заклик Навального

У день, якому присвячена ретроспектива, опозиційний лідер Росії Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та в усьому світі, а також до протестів проти президента Росії Володимира Путіна. Це був заклик до публічного тиску на Кремль ізсередини країни та ззовні.

Європейський вимір

Український європейський курс прискорився за кілька днів до цього. 28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і сказала, що Союз хоче бачити її в європейській родині.

Уже 1 березня 2022 року Європейський парламент формально прийняв заявку України. Отже, від підписання до парламентського кроку минула лише доба.

Європейська підтримка мала й військовий вимір. 28 лютого 2022 року українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За словами українського уряду, йшлося про 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем’єр-міністр Болгарії Кіріл Петков заявив, що відхилив такий запит. Верховний представник ЄС Жозеп Боррель згодом уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам ЄС. Ця розбіжність показала, що українські заяви та позиції столиць не збігалися.

Санкції

Санкційний тиск розширювався й за межами найбільших держав. 1 березня 2022 року прем’єр-міністр Андорри Хав’єр Еспот оголосив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дозволить Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, пов’язаних, на думку Євросоюзу, з вторгненням. Для Андорри це був перший випадок застосування санкцій проти іноземної держави.

Переговори та посередництво

Паралельно тривали спроби дипломатичного врегулювання. 28 лютого 2022 року радник президента України Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори, під час яких Україна вимагала припинення вогню. Того ж дня Офіс президента Франції повідомив, що в розмові з Емманюелем Макроном Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.

1 березня 2022 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом щодо припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Військова невизначеність

На тлі дипломатії лишалися суперечливі військові повідомлення. 1 березня 2022 року високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив, що підрозділи Сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України відповів, що доказів цього немає. Раніше Білорусь заявляла, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.

Того ж дня, за даними української розвідки, Збройні сили України зірвали замах на Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як «кадирівці», які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Що показує цей зріз

Дані цих днів показують кілька паралельних процесів: Київ швидко закріплював європейську перспективу, а європейські інституції відповідали політичними кроками. Санкційні механізми поширювалися на нові країни. Україна одночасно вела переговори та просила посередників про сприяння у припиненні вогню. Заклик Навального додав до цієї картини внутрішньоросійський вимір.