2 березня 2022: дипломатичний тиск навколо війни

2 березня 2022 року, на сьомий день повномасштабного вторгнення, у публічному просторі одночасно діяли кілька напрямів тиску й переговорів. Цей день ішов слідом за подіями 28 лютого і 1 березня, які задали його контекст.

Євроінтеграційний трек

У ці дні найвиразнішим політичним рішенням став курс України на вступ до Європейського Союзу. 28 лютого президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС, назвала її однією з європейців і сказала, що хоче бачити країну в європейській сім'ї. 1 березня Європарламент формально прийняв заявку України.

Таким чином рішення було оформлене за кілька днів: підпис в Україні, політична заява в Брюсселі, формальне ухвалення заявки в Європейському парламенті.

Санкції та допомога

Другий напрям — санкційний. 1 березня прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що наступного дня, у середу, внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт. Загальна рада мала ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які в ЄС пов'язують із вторгненням в Україну. Для Андорри це був перший випадок застосування санкцій щодо іншої держави.

У військовій площині 28 лютого повідомлялося, що пілоти Повітряних сил України почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. За словами українського уряду, йшлося про 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирило Петков заявив, що відхилив таке прохання. Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель згодом уточнив, що передачі здійснювалися двосторонньо окремими державами-членами, а не самим Євросоюзом. Розбіжність між українською заявою та реакцією Софії показує, наскільки різною могла бути публічна подача одних і тих самих рішень.

Переговорні сигнали

Третій напрям — спроби домовитися. 28 лютого радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що переговори розпочалися, і Україна під час них вимагала припинення вогню. Того ж дня Офіс президента Франції повідомив, що в телефонній розмові Володимир Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення атак на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечення основних доріг.

1 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом щодо припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий сприяти досягненню угоди між Росією та Україною і посередничати в питанні припинення вогню. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Фронт і внутрішньополітичний вимір

У повідомленнях про безпеку траплялися суперечливі свідчення. 1 березня високопосадовець українських сил територіальної оборони заявив, що підрозділи Сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України, однак, повідомив, що доказів цього немає. Білорусь раніше заявляла, що не надсилатиме свої збройні сили в Україну.

Тоді ж, за інформацією української розвідки, Збройні сили України зірвали план замаху на Зеленського: було знищено групу чеченських напіввійськових, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

У Росії 2 березня 2022 року опозиційний лідер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та світі, а також до протестів проти президента Володимира Путіна.

Що показує цей день

За фактами 2 березня 2022 року видно паралельну роботу кількох каналів: інституційного (заявка до ЄС), санкційного (приклад Андорри), військово-допомогового та переговорного. Водночас публічні заяви не завжди збігалися: українська сторона й Болгарія по-різному описали питання літаків, а повідомлення про білоруські підрозділи в Чернігівській області було спростоване офіційним Києвом.