2 березня 2022: політичні рішення навколо війни та вступу до ЄС

2 березня 2022 року, на сьомий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, політичний порядок денний визначали кілька ліній: заклики до протестів у самій Росії, європейська інтеграція України, санкції та пошук дипломатичного виходу. Нижче — що було відомо з повідомлень цього дня та попередніх днів.

Заклик до протестів

На 2 березня 2022 року російський опозиційний лідер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та в усьому світі, а також до протестів проти президента Росії Володимира Путіна.

Євроінтеграційний трек

У ці дні Україна зробила рішучий крок до Євросоюзу. 28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвала її однією з «нас» і сказала, що в Євросоюзі хочуть бачити її в європейській родині.

Наступного дня, 1 березня 2022 року, Європарламент формально прийняв заявку України на членство в ЄС.

Санкції

Санкційна лінія розширювалася й за межами великих столиць. 1 березня 2022 року прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот оголосив, що в середу внесе до парламенту в терміновому порядку законопроєкт, який дозволить Генеральній раді ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон мав заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, пов'язаних, на думку Євросоюзу, з вторгненням. За повідомленнями, для Андорри це був перший випадок застосування санкцій проти іноземної держави.

Дипломатія та переговори

28 лютого 2022 року радник президента України Михайло Подоляк оголосив, що розпочалися мирні переговори, під час яких Україна наполягала на припиненні вогню. Того ж дня в Єлисейському палаці повідомили про телефонну розмову президента Франції Еммануеля Макрона з Путіним: за словами офісу Макрона, Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання припинити атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечити основні дороги.

1 березня 2022 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти у посередництві для досягнення припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І відповів, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати щодо припинення вогню. Китай також висловив жаль через конфлікт.

Військові й безпекові повідомлення

28 лютого 2022 року українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. В українському уряді заявляли, що ЄС передає 70 винищувачів: 28 МіГ-29 від Польщі, 12 від Словаччини, 16 від Болгарії та 14 Су-25 від Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кирил Петков казав, що відхилив такий запит. Начальник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель згодом уточнив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Євросоюз.

1 березня 2022 року старший офіцер територіальної оборони України повідомив, що підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли на північ Чернігівської області. Офіс президента України заявив, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не направлятиме свої збройні сили до України.

Тоді ж, за даними української розвідки, Збройні сили України зірвали план замаху на Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як «кадировці», яка 26 лютого намагалася потрапити до Києва.

Підсумок дня

Станом на 2 березня 2022 року політичні рішення розгорталися паралельно: Київ наполягав на припиненні вогню та вступі до ЄС, європейські інституції та окремі держави посилювали підтримку й санкції, а російська опозиція закликала до протестів.